друковані

За період моніторингу (1-28 лютого 2017 року) Черкаський прес-клуб проаналізував 817 публікацій у 5 друкованих щотижневих ЗМІ  («Вечірні Черкаси», «Акцент», «7 Днів Черкаси», «Нова Доба», «Черкаський край») і 2521 публікацію у 5 електронних виданнях («ПроЧерк», «Провінція», «Zmi.ck.ua», «Дзвін», «Про  Головне»). Метою моніторингу було визначити кількість жінок і чоловіків як експерток/експертів і героїнь/героїв у 10 визначених тематиках (політика, економіка / бізнес, освіта / наука, культура, спорт, війна, волонтерство, медицина, розваги, інше), відстежити наявність гендерних стереотипних образів і сексизмів, а також використання фемінітивів на позначення посад/видів діяльності жінок.

За вказаний моніторинговий період у електронних ЗМІ було виявлено лише 18% експерток і 19% героїнь. Найчастіше жінки коментували питання, пов’язані з волонтерством (60%) і розвагами (57%), майже відсутні як експертки у політичних (13%), економічних (11%), воєнних (10%) і спортивних (6%) темах. Щодо героїнь, то найбільше їх у рубриках «розваги» (57%), «спорт» (39%), «культура» (39%), «освіта/наука» (35%) та «медицина» (43%). Герої переважають у рубриках «політика» (97%), «спорт» (98%), «інше» (матеріали переважно кримінального характеру – 94%).

Загалом, кількість експерток і героїнь публікацій менша у 5 разів, ніж експертів і героїв.

З усієї кількості назв посад чи виду зайнятості жінок в інтернет-медіа виявлено лише 25% фемінітивів: письменниця, художниця, директорка, поетеса, правозахисниця тощо. Найчастіше ці назви, особливо коли мова йшла про посади в органах влади чи місцевого самоврядування, вжито в чоловічому роді. Хоча журналісти все частіше пишуть «керівниця Служби у справах дітей облдержадміністрації Оксана Покатілова» («Про Головне», 06.02), «дівчина-поліцейська («Дзвін», 27.02), проте іноді одне й те ж видання Оксану Забужко називає і письменницею, і письменником, Зою Вовк – речницею патрульної поліції і речником («zmi.ck.ua»), «Про Головне» пише про жінку то «вчитель», то «вчителька», «директор» і директорка», «журналіст» і «журналістка» тощо. Загалом не зрозуміло, чому не можна написати «заступниця директора» (а не «заступник»), «натхненниця клубу (а не «натхненник), «депутат облради» (а не «депутатка»), «професор» (а не «професорка») тощо.

Найбільше фемінітивами послуговуються інтернет-видання «Прочерк» і «Zmi.ck.ua», на 2 місці – «Дзвін», на 3 місці – «Провінція» та «Про головне».

У друкованих ЗМІ відсоток експерток і героїнь значно вищий, ніж в інтернет-виданнях, однак загалом їх удвічі менше, ніж експертів і героїв. Найбільше жінок як експерток і героїнь у матеріалах на тему розваг (54% і 65% відповідно), стільки ж експерток у публікаціях про культуру, на 9% менше – при висвітленні воєнної тематики (45%), та на 11% менше у спортивній тематиці (43%). Відсутні експертки в матеріалах про волонтерську діяльність, однак 100%-во присутні в них як героїні. Найбільше героїнь у рубриках «розваги» (65%), «освіта/наука» (55%), героїв – у рубриках «війна» (96%), політика (87%), бізнес/економіка (81%), а також «інше» (рубрика про правопорушення, ДТП тощо – 75%).

Щодо фемінітивів, то їх у друкованих ЗМІ було виявлено «аж» 16%. Ними найчастіше були такі як: діячка, поетеса, спортсменка, активістка, чемпіонка. Жінки на керівних посадах – директори, начальники, лікарі, вчителі і навіть – журналісти.

Найбільше фемінітивів зафіксовано у видання «7 днів Черкаси», на 2 місці – «Нова Доба», на 3 місці – «Черкаський край».  Зовсім не вживали фемінітивів за період моніторингу газети «Вечірні Черкаси» та «Акцент».

Водночас у жодному з видань не зафіксовано сексизмів і гендерних стереотипів. Однак виявлено кілька публікацій, які стосувалися гендерної тематики: «Журналістка та правозахисниця Ірина Славінська вчила черкаських медійників боротися зі стереотипами в ЗМІ» («Провінція», «ПроЧерк» 23.02), «Серед перейменованих вулиць Умані лише дві названо на честь жінок – Суровцевої й Теліги («Провінція», 24.02).

Згідно індексу гендерної чутливості українських медіа (http://www.pro-cherkasy.in.ua/cherkaski-media-mayut-odni-iz-naynizhchih-pokaznikiv-za-indeksom-gendernoyi-chutlivosti/) черкаські ЗМІ належать до найменш чутливих.

інтернет

_________________

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних видань проведений у межах проекту «Ґендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки програми «У-Медіа» (Інтерньюс).

загрузка...

Автор статті

Будьте чемні

Залиште відгук

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.