Віталій Червоненко, «Главком»
Дії опозиції на парламентських виборах залишили двоїсті враження. З одного боку, в деяких округах вони билися за кожен голос і мандат не на життя… З іншого – надто вже явно окремі опозиціонери «зливали мандати» на користь влади.
При загальному перевазі опозиції по країні в цілому, вона упустила перемогу і можливість сформувати більшість. При цьому можна скільки завгодно звинувачувати владу у фальсифікаціях, підкупі і застосуванні адмінресурсу, але левова частка відповідальності лежить на плечах самих борців зі злочинним режимом.
І справа тут не тільки в тому, що не погодили мажоритарників з Кличком, втративши близько 20 мандатів. Це можна зрозуміти і навіть пробачити, списавши на труднощі переговорів. Набагато гірше, коли голови обласних штабів від Об’єднаної опозиції попросту продавали округ представникам Партії регіонів і її «самовисуванцям». Про такі факти багато знали, але в розпал боїв в Первомайську, Каневі, Вінниці, протистояння з Засухою, Герегою і Пилипишиним воліли мовчати, причому, навіть журналісти.
Але зараз, коли пристрасті вщухли, саме час показати, як деякі опозиціонери «спрацювали» на перемогу Партії регіонів на виборах. Звичайно, з історії, про яку піде мова далі, судити про дії всієї опозиції у всіх регіонах країни не можна, але ситуація в Черкаській області стала показовою. І як стверджують багато опозиціонерів, за такою схемою спрацювали багато.
Отже, округ № 198 з центром у місті Сміла Черкаської області. Тут від Об’єднаної опозиції виставили свободівця Сергія Рудика, від Партії регіонів пішли відразу три кандидати: нардеп Ігор Савченко, мер-регіонал Вадим Решетняк, і колишній голова Вінницької митниці та депутат Вінницької облради, мультимільйонер Віктор Тимошенко. Тут же балотувався колишній голова київської «Батьківщини», колишній нардеп-бютівець і місцевий латифундист Анатолій Семинога.
При всій різноманітності кандидатів, лідером перегонів вважався Тимошенко, який щедро роздавав селянам по 200 гривень. Він і отримав перемогу, набравши 25 000 голосів. Другим прийшов опозиціонер Рудик – 17,5 тисяч, третім Решетняк – 17 тисяч, а самовисуванець Семинога, який також зіграв чималу роль в нашій історії – 7 тисяч. “Ударівець” Андрій Колесник також «відкусив» свої 5000 опозиційних голосів.
На перший погляд, в окрузі все пройшло тихо і гладко, але це тільки так здається. Насправді, тут вирували серйозні пристрасті, причому в лавах самих опозиціонерів, із втручанням Турчинова та інших керівників з Києва. Не допомогло.
Все почалося з того, що в цьому окрузі квоту на посаду голови окружкому отримала «Батьківщина». Керівник обласного штабу Об’єднаної опозиції Анатолій Бондаренко, який вважався близьким другом і соратником Миколи Томенка, поставив на цю посаду такого собі Дмитра Жиляєва – свою «довірену особу».
І відразу ж почалися проблеми. Справа в тому, що з перших днів роботи окружкому стало зрозуміло, що пан Жиляєв працює аж ніяк не на користь опозиції, а …Партії регіонів.
На керівників обласного та всеукраїнського штабів «Батьківщини» посипалися численні скарги: наш голова окружкому зовсім «не наш», а працює на владу. Головний бютівець області Анатолій Бондаренко на ситуацію не реагував, захищаючи свого протеже. Ситуація змінилася тільки 5 жовтня 2012 року, коли обласним опозиціонерам по голові настукав сам керівник центрального виборчого штабу Олександр Турчинов. Він особисто дав вказівку прибрати Жиляєва через співпрацю останнього з Партією регіонів.
Здавалося, ситуацію виправили, і за поданням опозиційного мажоритарника главою окружкому від «Батьківщини» став Микола Гармаш. Людина в «Свободі» не остання – один з основних тренерів членів дільничних та окружних комісій від партії. Коротше кажучи, людина у виборчих справах підкована.
Гармаша призначили 12 жовтня, а вже 17 окружком передав в прокуратуру і міліцію відразу 23 звернення з приводу фактів порушення виборчого законодавства з боку низки провладних кандидатів.
Крім того, Гармаш, як в.о. голови штабу Рудика, написав скаргу на ім’я Анатолія Бондаренка, в якому звинуватив районну організацію «Батьківщини» у саботажі виборчої компанії опозиції і роботі на користь самовисуванця Анатолія Семиноги.
У це складно повірити, але через активність глави окружкому і його спроби припинити порушення, керівник обласного штабу опозиції Анатолій Бондаренко замінив главу 198 окружкому на …члена Партії регіонів Андрія Заїченко. При чому, зробив це за спиною обласного штабу Об’єднаної опозиції.
Ситуація загострилася до такого ступеня, що заступник глави Черкаського штабу опозиції від «Фронту змін» Наталія Старікова написала скаргу на ім’я Олександра Турчинова. В якій вона детально описала всі махінації пана Бондаренка. Досить захопливе чтиво.
При чому, як випливає з документа, про заміну Гармаша на регіонала вона дізналася випадково. Старікова поскаржилася Турчинову на порушення інструкцій центрального виборчого штабу «Батьківщини» паном Бондаренком. Він відправив подання на призначення Заїченко без її згоди та підпису, а цього вимагало розпорядження самого Турчинова.
Як би там не було, Гармаш не протримався в керівництві окружкому і тижня, і напередодні виборів комісію за квотою «Батьківщини» знову очолив представник Партії регіонів. Що змушувало задуматися про те, на кого працює обласне керівництво Об’єднаної опозиції і чому на це крізь пальці дивляться в Києві.
Місцеві активісти «Свободи» зуміли роздобути ксерокопію партквитка члена Партії регіонів Андрія Заїченко та передати його зі скаргою Тягнибоку і Яценюку в день підписання договору про коаліцію між «Батьківщиною» і «Свободою».
«Свобода» зуміла домогтися заміни регіонала буквально напередодні дня голосування. Але і на цьому історія не закінчилася.
Анатолій Бондаренко відмовився підтримати повторне призначення опального Гармаша на пост глави 198 окружкому, поставивши на це місце Назара Лавріненка.
Саме ця людина в ніч перед виборами підписала постанову окружкому про заміну відразу 200 членів дільничних комісій по всьому округу, що пізніше намагалися оскаржити опозиціонери. І що, за словами місцевих активістів, дозволило зманіпулювати результати виборів на цілому ряді дільниць. Новина про незаконну заміну 200 членів комісій в одному окрузі пройшла по всіх новинних стрічках країни у розділі важливих виборчих інцидентів. Правда, тоді запевняли, що ця заміна пройшла за спиною глави окружкому. Але «Главком» має копією документа, на якому стоїть підпис саме Назара Лавріненка від «Батьківщини».
У результаті всієї цієї чехарди влада виграла 198 округ, а опозиції залишилося тільки вказувати на дрібні фальсифікації. І це при своєму ж керівникові окружної виборчої комісії.
Джерела «Головкому» стверджують, що історія в 198 окрузі – це аж ніяк не парад непорозумінь, а абсолютно сплановані дії. По-перше, за деякими даними, керівник обласного штабу «Батьківщини» просто «здав» округ представникові влади. По-друге, районну організацію партії з якихось своїх міркувань передав самовисуванцю Анатолію Семинозі.
До речі кажучи, про подібну ситуацію говорять і в 200 окрузі в Умані, де вибори виграв регіонал Антон Яценко, але обласний штаб «Батьківщини» працював не на офіційного висуванця ОО Максима Полякова, а на самовисуванця Павла Костенка. Тут також ситуація не проста – офіційно «Батьківщина» висунула Полякова з «Фронту змін», з чим не погодилися багато впливових бютівців. Від того місцевий штаб і працював не на узгодженого кандидата. Як видно на відео, навіть впливові народні депутати кшталт Сергія Саса, агітували саме за Костенка.
Сам Анатолій Бондаренко балотувався від опозиції у 199 окрузі, але поступився 2000 голосів самовисуванцю Валентину Нечипоренко. Коментувати історію зі скандальними замінами опозиційних глав окружкомів на регіоналів Бондаренко відмовляється. «Я вже не пам’ятаю, як там все було», – так прокоментував він ситуацію «Главкому».
Загалом, з семи округів Черкаської області опозиція програла п’ять. Ще в двох перемогу представників «Батьківщини» відібрала влада, влаштувавши перевибори. Саме час керівництву Об’єднаної опозиції звернути увагу на те, хто і що робив на виборах, щоб не упустити два округи, що залишаються.
Будьте чемні