Про це повідомляє сайт “Радіо Свобода”.

15 грудня світло в будинку, де проживає родина Гетьманів, вимкнули рівно о 17-й годині. Світлана Гетьман якраз поверталася додому з роботи, зателефонувала 10-річному сину Кирилу, щоб попередити, що піде в магазин купити свічок. Бо з попереднього аварійного вимкнення залишився маленький недопалок. За 12 хвилин жінка була вдома, але тоді вже сусіди викликали швидку допомогу.

«Він знайшов недопалок, у темноті знайшов два сірники, які в нас удома залишилися. До цього сірники він у руках не тримав», – говорить Світлана Гетьман.

У хлопчика обгоріло 42 відсотки шкіри. За місяць перебування в опіковому відділенні, Кирилові зробили вісім операцій. Попереду ще, як мінімум, дві. Залишилося закрити шкірою п’ятнадцять відсотків обпеченого тіла на спині.

Батьки по черзі сидять із сином. Удень Кирило на ноутбуці дивиться серіали та розважальні програми, слухає музику та новини. Останні переповідає рідним. Мама каже, що Кирило більше переживає за війну на сході України, аніж за себе.

Зібрати гроші на лікування Кирилові допомогли люди звідусіль. Щодня на лікування Кирила необхідно п’ять-шість тисяч гривень. Грошей родини вистачило на перші два з половиною дні. Решту коштів надсилають люди не лише з України, а й з усього світу.

«І з Канади пенсіонери допомагали, і з Нью-Йорку хлопчик гроші надсилав та жінка, сама українка, видавець журналу, через свою подругу передала кошти. З Австралії допомагали, з Німеччини. А Україна вся допомагала, особливо західна. Я навіть не зрозуміла, звідки вони дізналися. Із Черкас люди приходять, приносять, зокрема пенсіонери. Я їм кажу, що вам же треба за квартиру платити. А вони відповідають, що наступного місяця», – розповідає мама Кирила.

Хоча, каже жінка, були й охочі нажитися на горі. На початку лікування, невдовзі після оприлюднення карткових рахунків, уночі невідомі намагалися зняти гроші. Устигли лише 250 гривень, бо Світлана встигла заблокувати рахунок.

Завдяки допомозі людей, Кирила лікують на найвищому рівні, говорить завідувач опікового відділення Першої міської лікарні Володимир Цапенко.

«Поки що перебіг хвороби тяжкий, але в межах того, що повинно бути у цій ситуації. Це тільки завдяки тому, що люди допомогли і у мами є гроші на медикаменти. Тому ми лікуємо не так, як виходить, а так, як треба. Приїздіть через місяць і ви побачите здорового Кирила», – оптимістично каже лікар.

Наступного тижня на Кирила знову чекає складна операція із пересадки шкіри. Хлопчик налаштований оптимістично. У вересні свій одинадцятий день народження він збирається святкувати здоровим та активним. А ще планує перейти у п’ятий клас: хоч і дистанційно вдома, але все одно буде вчитися далі.