Автор статті

10 Коментарів

  1. Олександр Пятихатка-Грей
    Олександр Пятихатка-Грей at | | Reply

    Доброго дня, шановне панство! Мій коммент – виключно субєктивний і написаний у стані ейфорійного спяніння. Звісно, неуважний читач відразу подумає, що від прочитаного і заглибиться у контекст статті. А уважний на мить замислиться над “нєвиносімой льогкостю битія” появи цих роздумів і навряд чи буде читати далі. (Про модератора я взагалі мовчу – він просто не випустить цей потік свідомості у мережу).
    Але, to my opinion як кота, люде повинні нести свої думки ¬¬− мов Прометей – вогонь − незалежно від обмежень, моралі, поваги, вікового цензу etc аби хоч якось похитнути конструкт блюзніро-лицемірства, що панує у сучасному постколоніальному українському суспільстві.

  2. Олександр Пятихатка-Грей
    Олександр Пятихатка-Грей at | | Reply

    Шкода, що розпочинається він (конструкт) саме від «світлих умів», якими є викладачі. Особисте знайомство з Юлією Володимирівною (- далі – ЮВ) дає мені повне право говорити про це на сторінках мережі. А ще – неймовірна кількість чуток про цю Викладачку. Чутки, як Ви знаєте, мають неабияке значення на ринку Forex і ледве не є визначальними у коливанні цін. Така собі інсайдерська інфа. І нехай проклинають мене поборники різних поваг і субординацій, загальнолюдських цінностей та суспільних відносин! Нехай захисники кидають мені рукавичку в обличчя, викликаючи на дуель, аби захистити честь дівчини. Мені, як маргіналу, декаденту, нігілісту, тьмяному представнику сучасного українського Fin de siècle, начхати (і не варто бажати благословення Господа, як це прийнято).
    Отож, як Ви зрозуміли, колись доля звела мене з ЮВ. Про що і як ми говорили – то особисте. Мова в цій оговірці піде про думки ЮВ у інтерв’ю, а саме – їх критику.

  3. Олександр Пятихатка-Грей
    Олександр Пятихатка-Грей at | | Reply

    1. Про сили, які керували. Такими емоційними кукловодами виступили амбіції, які аж зашкалюють, та реалізуються не у написанні і захисті дисертації, а…купівлі фарби для волосся, любування фотографіями та участь у акції заради перетворення у зірку Palette й отримання золотого кулону. Овва! Ледве не забув про фотосесію з Владом Ямою, аби…потім всім похвастатися. Звісно, часу для науки не вистачить. Та й нафталіном від неї тхне. А тут ТАКЕЕЕ!
    2. Про голосування інтернет-відвідувачів. Це справа добра. Тяжіє до об’єктивності та справедливого визначення переможця. Більше лайків – більше успіхів на перемогу! Все добре, якби не однісіньке «але», що тихенько плаче через забуття і непотрібність. А то! Кому потрібно знати про стосунки ЮВ зі студентами. Усі кутки унівєру та сторінки соцмереж просто аж зоріють взаємною любовю сього Викладача та її підопічних. Та до такої сили, що…сморід реальних відносин видається ірреальною трансцендентністю. Протиставлення себе студентам, домінування над ними, позиціонування себе як королеви серед дурнів, хизування знаннями, за яким…пшшшшш. А спудеї так демонстративно показують свою любов, що сальмонелла невіри не потребує бути вигаданою; вона просто викликає блювоту правди. Яка логіка у цих роздумах? Проста. У ЮВ стільки спудеїв, які загнанні імператрицею профанації та безпринципності у куток страхом отримання поганих оцінок, що…лайки росли, як на дріжджах. Бідні спудеї. Я Вас не засуджую, та, врешті, доста лити бруд за стінами альма матер. Він перестане бути брудом, коли правда, про яку усі знають, стане реальністю.

  4. Олександр Пятихатка-Грей
    Олександр Пятихатка-Грей at | | Reply

    3. Про друзів, яких має вдосталь. Очевидно, ЮВ просто заспамила їх усіх, навіть далечезних (інфа перевірена).
    4. Про «кінець світу». Найкоротша розповідь у стилі хоррор (Остання людина на землі залишилася одна в кімнаті. У двері хтось постукав) просто тьмяніє від слів ЮВ і набирає нових смислів та форм, перетворюючись на найкоротшу розповідь у стилі хеппі: «ЮВ сиділа у кімнаті і чекала метеориту. Аж раптом дзвінок постукався у телефон і вона стала переможницею». Неадекватна реакція змусила Конкурс задуматися: «А чи дійсно обрали саме її? І якщо так, то хто ж ці неосвічені лайкери?» Пробач їх, Конкурсе! Мабуть, М. Коцюбинський написав би про них сьогодні: «Студенти не винні», Вірджині Депант – «Трахнула друзів»
    5. Про позування та посмішки. Рекордна швидкість, вдала зйомка (див. «Про сили, які керували»). А кума, вочевидь, дуууже неуважна. ЮВ так себе позиціонувала і так виставляла ліктя, що решті лауреаткам конкурсу Palette просто не вистачало простору, а про зйомки з В. Ямою і далебі мріяти, коли Викладачка поряд! Думається, коли пролунали слова «Зйомка завершена» та сміх над словами ЮВ, інші переможниці відчували себе обділеними…

  5. Олександр Пятихатка-Грей
    Олександр Пятихатка-Грей at | | Reply

    Про принцесу. ЮВ, та доста лицемірити! Просто Ви тепер відчули себе не самопроголошеною дочкою короля регіональних спудейських масштабів, а справжньою. Та Ви ж знаєте, як перевіряється СПРАВЖНІСТЬ принцеси. Інструкцію ще кільканадцять десятиліть тому створив Х.К. Андерсен. Але ж ЮВ, з огляду на свою поведінку, не пройде й попереднього тесту на принцес.
    7. Про керівника. Влучно відмічено, Володимире Трохимовичу Поліщук! Про що ж ще звітувати Вашій підопічній – на науку часу немає! Вдаватися у біографічні лабіринти цього доктора філологічних наук не буду. Лиш нагадаю: це Той САМЙ ПОЛІЩУК, який у 2004 році боровся проти ректора Черкаського НацУніверу Анатолія Івановича Кузьмінського, у 2005 сам ним став (ректором в сенсі). А згодом, коли вони знову помінялися ролями, бац! – і написали спільну працю про родовід голови Черкаської ОДА Сергія Борисовича Тулуба. Цікаво, яку методологію юзав В.Т. Поліщук, змінюючи колір яскравого помаранчевого жупана на синьо-блакитний?
    8. Про суворість та строгість. Так от звідки тиск та моральне ґвалтування спудеїв! Та, думаю, ЮВ помилково зрозуміла настанови бабусі. Очевидно, та мала на увазі педагогічну етику, а не лікування своїх психологічних травм та філістерства (шкода, не всі представники поспільства стають міщанами) шляхом домінування над слабшими духом. На жаль, спудеї провінційних вузів поки що такими є. А ті одиниці, що борються, стають маргіналами.

  6. Олександр Пятихатка-Грей
    Олександр Пятихатка-Грей at | | Reply

    9. Про ловління кайфу. Що тут скажеш…Вже все написав вище.
    10. Про циркачку. Для цього варто тренуватися, підтримувати форму, конкурувати та мірятися силою з рівнею. Та це ж стільки роботи! А тут…вліпив пару і впіймав кайф! А заслужено чи ні – хто ж засудить, як не бачить…
    11. Про книжки. Якщо маються на увазі полиці кімнати ЮВ в общазі – брехня. Крапка.
    12. Про відстань зі студентами. Думається, що один індивід звертається до іншого на «ти» або через невихованість, або через те, що бачить «рівного» собі. Рівність у знаннях, вміннях, говірках, роздумах, поведінці…Січете тему? «Ви» − то повага, звернення до досвідченішого, сильнішого. «Ви» – це своєрідний прояв культурного під холуйства, якщо мова не йде про значну різницю у віці. Однак оце «Ви» деякі люди сприймають як підтвердження статусу вищості над іншими. І…зберігають дистанцію.
    13. Про хлопців-студентів. Варто зайти на філологічний факультет, аби побачити СКІЛЬКИ там хлопців. Та їх там ТАААКА кількість! Один-два на групу. Може, очі варто відкрити ЮВ…
    Без висновків і комюніке. Я – не студент, не викладач, не відторгнений хлопець чи знайома, що заздрить. Я лиш кіт, якому пора йти їсти смачну рибку буття…

  7. Містянка
    Містянка at | | Reply

    Олександр Пятихатка-Грей, мрію з вами познайомитися!! стільки розумних слів, стільки емоцій, (без перебільшення) стільки смислів!! ох, щось відчуваю, що та сама ЮВ дуже Вас образила;)
    але треба змиритися… іншого шляху до душевної гармонії немає:)

    1. Олександр Пятихатка-Грей
      Олександр Пятихатка-Грей at | | Reply

      Скільки живу – стільки переконуюся: українська нація має багато пробем, та найголовніші – дві: миритися та голослівнувати (за рівнозначності першорядність обирайте самі). О! Ще ображатися на кожному кроці. Так би мовити, не образишся – не попре. Але, як кажуть англійці, доста люб’язностей!
      Душевної гармонії, як такої, не існує. Та підемо від суперечного, запропонованого Вами: припустимо, вона є і залежить від іншого створіння, яке дарує злагоду духовному сум’яттю. Тоді я вже давно насолоджуюся проміннями умиротворення.
      І ше, Містянко, невже думаєте, що я б витрачав сили на те, щоб (як написав у своєму блозі один радіоведучий) перетворюватися на “тєрпілу”? Адже Всесвіт щомиті пропонує нам стільки приємних незвіданих спокус, що витрачатися на інший дріб’язок – лиш втрата часу та непотрібне нервування. Ой, вибачте, цього Вам не осягнути: Ви ж – люде. Отож миритися – це ваш “удєл”. І ще – собак: ті все життя нашийника з намордником тягають.
      Що ж до нашкрябаного вище мною. Всю мотивацію вже пояснив, та спеціально для Вас підкреслю: я не терплю профанацій і декламацій.
      От і все
      P.S. Знайомитися не бачу потреби. Тих, хто захищає безпідставно, лиш з солідарності чи по дружбі, сприймаю як прокислу сметану. А як під Містянкою ховається ЮВ, то ми вже знайомі.

  8. Олександр Пятихатка-Грей
    Олександр Пятихатка-Грей at | | Reply

    Відомо, що одним з найулюбленіших гріхів диявола є марнотратство. Потрапивши у його тенета, які людина сама створює, вже неможливо жити вільно. Людина або гине, або…Дивимося сторінку ЮВ у контакті, особливо звертаю увагу на аву

Будьте чемні

Залиште відгук

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.