Депутат Черкаської міської ради, радник в.о. міського голови Валерій Воротник ставить під сумнів співвідношення ціни та якості закуплених у 2007-2011 роках виконкомом міськради 1670 промислових протигазів. Досліджувати закупівлю засобів захисту Воротник взявся після інтерв’ю колишнього мера Сергія Одарича “Українській правді”, а конкретно – після фрази про витрату “сотні тисяч гривень на придбання індивідуальних засобів захисту для шкіл, дитсадків в можливій зоні ураження”.
Про це він написав на своїй сторінці у Facebook.
“Черговий раз переконався в своєму твердженні, що Одарич почав активну виборчу кампанію, – пише Воротник. – Читаю інтерв’ю, яке брала у звільненого мера Українська правда. Білий та пухнастий рожево-гламурний Одарич проти злобних монстрів… Стразіки на тлі башт «Азоту»… Турботливий мер, що так розпереживався за життя та здоров’я черкащан, що навіть купив для школярів протигази!
Прес-служба міської ради повідомила, що дійсно протигази закуповувалися. Так, наприклад в 2008 році було придбано 1520 промислових протигазів на загальну суму 449 920 гривень, відповідно до Програми забезпечення дошкільних, навчальних та медичних закладів м. Черкаси. Вказані протигази передані до третьої Черкаської міської лікарні швидкої медичної допомоги. У 2011 році для забезпечення евакуаційної комісії виконавчого комітету Черкаської міської ради придбано 26 комбінованих фільтрувальних коробок на загальну суму 4499 грн. Всього за 2007 – 2011 роки виконавчим комітетом Черкаської міської ради для забезпечення комунальних підприємств міста та комісій виконавчого комітету Черкаської міської ради придбано 1670 промислових протигазів.
І знову старі питання… Навряд чи ця кількість протигазів забезпечить повний захист населення, дітей. Та ще цікавий момент ціноутворення. Я переконаний, що на півмільйонній «протигазній» оборудці в 2008 році, яку зараз Одарич намагається подати як вимушений крок, дехто мав чималий заробіток. Як на всьому іншому, що відбувалося в місті. Цю оборудку треба ретельно досліджувати. Я не здивуюсь, що протигази можуть виявитися непотребом, купленим за значно завищеними цінами.
Та і цікаві стосунки з «Азотом» та його власниками. Мені здається, що менеджер середньої ланки команди Бродського, дорвавшись до влади в Черкасах, намагався перегнути через коліно бюджетоутворююче підприємство міста, стати рівним до власників. Такий собі комплекс Наполеона. Що з цього вийшло, відомо всім.
Але за лаштунками опинилися нескінчені спроби Одарича створити проблеми «Азоту», зробити його власників більш зговірливими. І сьогодні Одаричу вигідно пояснювати свою поразку конфліктом з Фірташем. Одночасно він тим самим ставить себе на один рівень з одним із найбагатших людей країни. Та проблема, навіть не в цьому.
Щось мені підказує, незабаром на центральних телеканалах, наприклад на «1+1», може раптово появитися сюжет-розслідування про ну дуже небезпечне підприємство в Черкасах. Та доброго мера, котрий опікувався життям черкащан, і котрого звільнив власник хімічного заводу…
Телебачення формує об’єктивну реальність. Але за сценарієм Михайла Бродського, який, напевне, знову знайшов союзника в обличчі Коломойського…”
Воротнік! Ти працюєш в бухгалтеріі? Ну і йшов би ти в бухгалтерію!