Звання «Матері-героїні» мають присвоювати кожній жінці, яка має п’ятеро дітей, не чекаючи поки найменшій дитині виповниться вісім років. У цьому переконаний кандидат в народні депутати по 197 виборчому округ Микола Ладан. Нині ж таке високе звання жінкам присвоюють лише після того, як дитина стане восьмирічною.
– Я вважаю, що це несправедливо. Чому жінки мають чекати так довго? Якщо жінка зважилася народити п’ятьох та більше дітей, то вона вже героїня, – вважає Микола Ладан.
У Канівському районі у селі Малий Ржавець мешкає мама аж сімох дітей, але й досі жінка не має звання матері-героїні. Й присвоять його хіба-що через рік, бо нині її п’ятій донечці Сабіні лише сім років.
-Ми не корінні канівчани. Переїхали сюди до чоловікового батька із Мелітополя. Купили хату, але не вистачає грошей ні на її остаточне переоформлення, ні на ремонт, – розповідає мати дітей Ольга Момот. – Сім’я велика, тому з грішми негусто.
Через те, що хату повністю не вдалося відремонтувати, старші діти пані Ольги навчаються та живуть у Канівському інтернаті. Тож вдома бувають лише на вихідних.
– Добре відремонтувати вдалося лише дві кімнати, в інших – ще нічого не зробили. А хочеться, щоб діти жили в нормальних умовах, – каже жінка.
Додому дітей Ольга забирає або ж попутками, або ж автобусом. Між іншим, їдучи приватними маршрутками, жінка змушена платити за проїзд дітей, на водіїв не діє її посвідчення багатодітної родини.
– Кажуть: «платіть гроші», – нарікає жінка.
Микола Ладан переконаний, що потрібно відновити справедливість.
– Звання «Матері-героїні» присвоює Президент України, і я звернувся з клопотанням до голови Черкаської облдержадміністрації Сергія Тулуба внести відповідне подання. Звання «Мати-героїня» надає жінці значні переваги, зокрема, передбачає отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 10-ти прожиткових мінімумів громадян. А такі гроші добре б підсобили родині. Крім того, багатодітна сім’я отримує ряд пільг, серед яких й безоплатний проїзд усіма видами пасажирського транспорту, – говорить Микола Ладан. – Мені здається, що настав час внести зміни до положення про присвоєння почесних звань, а також передбачити ряд соціальних гарантій для таких великих сільських сімей. Принаймні, вони повинні бути не меншими, ніж для людей, які створюють дитячі будинки сімейного типу. А то виходить, що покинутих дітей ми захищаємо на найвищому рівні, а батьки, які виконують свої батьківські обов’язки, займаються вихованням та розвитком своїх дітей, залишаються на самоті зі своїми побутовими проблемами.
Будьте чемні