Facebook

Twitter

Почесний президент ПАТ “Азот”, кандидат у депутати по одномандатному виборчому округу №194 Валентина Жуковська:

Мені було непросто чути неадекватні та неправдиві звинувачення з боку чоловіків, які називають себе політиками. Зокрема, кандидат Микола Булатецький під час виступу на мітингу 3 жовтня заявив про можливе закриття «Азоту», його нібито продаж китайцям, про скорочення працівників заради економії. Він сказав наступне: «Вони розуміють, що ми тут будемо думати, що нам робити із «Азотом». Вони приватизували землю, а далі вони хочуть продати «Азот» китайцям». Така позиція опонентів свідчить про їх слабкість та неспроможність вести змагання на рівні ідей, програм та реальних дій.

Заяви М.Булатецького викликають у мене глибокий сум з двох причин. По-перше, я не розумію, чому ця людина вважає, що люди до нього потягнуться, ящо він пророкуватиме щось зле для «Азоту». Мені дивно, що людина, яка все життя прожила у Черкасах, не розуміє ролі підприємства у житті міста. АЗОТ – це бюджетоутворююче підприємство, яке кожного дня змушене вирішувати проблеми міської громади, відчуваючи свою соціальну відповідальність за громаду, виділяючи необхідні гроші на оновлення міської інфраструктури – ремонт доріг, оновлення тролейбусного парку, культурні заходи. У свою чергу, було би цікаво зрозуміти, яку користь від 15 річного професійного перебування у політиці окремих індивідуумів отримало місто?!

Але ще більший сум у мене викликає інше. Людина, яка хоче потрапити до Верховної Ради, у запалі своєї ненависті до «Азоту» найбільше, що змогла придумати – “китайську загрозу”. Він просто не розуміє масштабу питань, які щодня вирішує «Азот» для того, щоб не лише допомагати місту, але й розвиватися, шукати нові ринки збуту продукції, створювати нові робочі місця. Наскількі я розумію, питання ціни імпортного газу для держави, шляхи убезпечення країни від наслідків кризи, що розгортається у світі, соціальні питання – для пана Булатецького порожній звук. Замість того, щоб опанувати їх, або бодай робити корисні справи в межах свого розуміння, він захоплюється публічним оприлюдненням своїх фантазій. У такому випадку, я заявляю – пан Булатецький сам є «китайцем» в Україні. Йому не болить наша держава, він не розуміє і не цікавиться викликами, що стоять перед Україною, ним керує жага влади.

Мене глибоко обурює неповага до тих людей, що власною працею створюють добробут Черкас, до простих робітників, які є гордістю цієї країни, до тих пенсіонерів, що своєю працею створили міць «Азоту». І моя відповідь наступна – «Азот» буде в Черкасах завжди, на відміну від деяких політиканів.

Я закликаю усіх своїх опонентів провести компанію достойно, так, що би за ваші слова, дії або бездіяльність не було соромно, якщо не вам, то вашим дітям та онукам. Давайте пам’ятати, що агресія – це остання схованка слабкого. Сильні люди змагаються справами та діями, а не порожніми словами та голослівними обіцянками чи звинуваченнями.

*зі сторінки Валентини Жуковської у Facebook