Глибоке пізнання психологічних особливостей дітей приводить до усвідомлення та переконання: проблемних дітей не буває.
Справді, у наших дітей виникають певні психологічні проблеми, які можуть створювати деякі незручності для оточення. І це може призводити до того, що за нашими дітьми закріплюється ярлик «проблемні».
Однак це не зовсім їхній вибір, бо вони не зумисно обирають таку поведінку. Часто ми, дорослі, підштовхуємо їх до такого вибору. Адже їхня «проблемна» поведінка – це лише прагнення пристосуватися до оточення.
Зокрема, це може бути захисна реакція, намагання привернути до себе увагу чи заявити про свої потреби, прагнення бути почутим або навпаки уникнути надмірної уваги та опіки. Це залежить від того, як оточення взаємодіє з дитиною, які послання дитина отримує, які моделі поведінки зустрічає у своєму середовищі.
Від своєї «проблемної» поведінки діти, як правило, дуже страждають. Та вони, на жаль, далеко не завжди розуміють, чому так поводяться, навіть якщо постійно наштовхуються на осуд, нерозуміння та труднощі у спілкуванні.
Їм важко вирішити свої проблеми самостійно, однак вони можуть це зробити з нашою допомогою. Наші діти довіряють нам, своїм батькам, найбільше за все на світі.
Ніколи не пізно зробити для своїх дітей те, що під силу лише батькам. Немає винних у дитячих психологічних проблемах, а є причини і наслідки.
Готую посібник для батьків на цю тему. Якщо вас зацікавило, чекаю на запитання.
Будьте чемні