Її фото взірвали уманські інтернет-соцмережі. Уже два місяці фотографії, зроблені дівчиною, що ховається за псевдонімом Тапеш та мультяшною аватаркою, б᾿ють рекорди по кількості “лайків”. Вона зробила виклик “маститим” уманським фотографам, що “надуваючи щоки”, створювали міф – у “профі” має бути фотоаппарат з матрицею “фуллфрейм”, об᾿єктиви “елька”, а комп᾿ютер – МакПро. Їм вона протиставить вигадку, талант та експресію….
Про це інформує “Вечірня Умань“.
Два ангела – програми фотошоп і лайтрум. Зброя – фотоаппарат Нікон 5100. А чоловік у прямому сенсі “промінь світла” – асистує, тримаючи спалах чи зонт. Так жартома розповідає Даша Д᾿яченко, що ховається за псевдонімом Тапеш. Її історія у фотографії почалася з дитинства – вона була улюбленою “фотомоделлю” свого тата.
– Дід був фотографом. Тато – багато фотографував на “Смену”. Мабуть, – це доля, – сміється Даша, у якої за плечима філологічний факультет УДПУ. – У нас було півтора десятки фотоальбомів. І ось, закінчила університет, вийшла заміж за найчудовішого чоловіка і подумала, мабуть, час робити нову партію фотоальбомів. Нашої сім᾿ї. Мій чоловік допоміг з придбанням фотоаппарату, спалаху, а далі усе пішло само собою. Першою нашою моделлю став… кіт ШанІті породи “бомбей”. Руки якось самі лягли на фотоаппарат і кадр за кадром, почало вдаватися. Наступними моделями стали подружки.
Що крутіше: мегапікселі чи творчість?
Нестачу “мегапікселів” свого фотоаппарату Даша компенсує… знанням психології. Після багатьох років педагогічного університету і вивчення психології, вона до створення кожного фото підходить, як художник до малювання шедевру – спочатку дізнається, що відчуває і чим живе людина. А потім…
– У мене зупинилося серце, – розповідає Анна Кузьмінська, 18 років, – коли побачила результат – фото, де я сплю посеред Осташівки. Пам’ятаю оцю фотосесію. Був ранок, дощило, думала нічого не вдасться. Я одночасно боролася зі страхом, бо не вмію плавати, та холодом. Замерзла. Але результат перевершив усе. Себе не впізнала. Дивилася фотографію і не вірила, що це я. Просто дивилася… Даша просто чарівниця. Я у захваті від її робіт.
Свій секрет Даша пояснює просто: кожна людина – це цілий світ. Зачинений за сімома замками “рамок суспільства”. І для шедевру не потрібні мегакруті камери. Досить відчути людину, стати на мить нею. І у фото вкласти усю обезбашенність, переживання та суть людини.
Будьте чемні