Певне, немає жодного черкасця, та й жителя області, який би не чув про проблему, яка склалася з виділенням апеляційному суду Черкаської області приміщення.
Ні для кого не секрет, що в питанні комфортності умов перебування в суді Черкащина багато років була серед аутсайдерів: ми єдина область в Україні, у якій апеляційний суд не мав власного приміщення, а те, яке орендувалося, не просто було у 10 разів менше від потреби, але й не відповідало жодним нормам – ні санітарним, ні пожежним, ні будь яким іншим.
Ситуація, в якій перебувала одна з гілок влади в області, здавалося, нікого не турбувала. Жодного разу громадськість не піднімала питання, що в центрі України порушуються норми доступу громадян до суду, та нехтуються умови їх перебування у суді. Усі закривали очі на те, у яких умовах люди похилого віку, мами з діточками, інваліди чекали на слухання справи. А умови, м’яко кажучи, були далекими від європейських.
Нескладно порахувати, скільки за день у суді буває відвідувачів, якщо розглядається, приміром, понад 60 справ. І усі ці люди були змушені чекати у маленькому холі, де елементарно не можна розмістити більше 20 стільців. Не кажучи уже про кімнату матері і дитини, кімнату для ознайомлення з матеріалами справи, достатню кількість вбиралень тощо. Нехтувалися і права людей з обмеженими можливостями – людей у інвалідних візках працівники суду в прямому сенсі заносили на руках, бо інших варіантів дістатися до суду у них не було, а про пристосовані вбиральні мова навіть не йшла. Не кращою була ситуація і з умовами для підсудних. Не було окремих кімнат для дорослих та неповнолітніх, чоловіків та жінок, людей з інвалідністю. Не було кімнат для спілкування підсудних з адвокатами…
Але, з приходом нового керівництва апеляційного суду Черкаської області ситуацію вдалося зрушити з мертвої точки. Голова суду Володимир Бабенко, заступаючи на цю посаду поставив собі за мету зробити суд доступнішим для людей – щоб кожен, кому довелося звернутися до суду почувався в ньому комфортно.
Було пророблено величезну роботу по підбору приміщення, адже воно мало відповідати великій кількості європейських стандартів – це і зручність розташування, і транспортне сполучення, і комфортність розміщення відвідувачів, і наявність розвиненої інфраструктури поблизу. Приміщення по вул. Фрунзе, 29 відповідало цим вимогам. А оскільки воно майже не використовувалося містом, у Києві було прийнято рішення саме в ньому розмістити суд.
Улагодження юридичних питань було поетапним і зайняло майже 2 роки. Лише 25 лютого 2015 року Розпорядженням Кабінету Міністрів України будівлю по вул. Фрунзе, 29 передано для розміщення апеляційного суду Черкаської області.
Але то була не основна проблема, адже будівля буквально розсипалася на очах: тріщини у стінах, протікаючий дах, проржавілі системи опалення та водопостачання, несправна мережа електропостачання – це лише короткий перелік того, що вимагало негайного ремонту, а, відповідно, й фінансування.
Розпочалася робота по реконструкції. Із залученням громадськості та відповідних структур було розроблено проект, який враховував усі норми і стандарти, одним словом, робив приміщення максимально комфортним для усіх, хто перебуватиме у суді: передбачено пандуси, спеціальні ліфти, кімнати очікування, вбиральні (у тому числі і для людей з особливими потребами), скляні камери у залах судових засідання (щоб ґратами не ображати підсудних) і багато чого іншого – усе продумано до найменшої дрібниці. Стартували відновлювальні роботи. Частину аварійних ремонтів було профінансовано Державною судовою адміністрацією України – відновлено найнеобхідніше. Та, на жаль, життя вносить свої корективи – на Сході України розпочався конфлікт, а тому витрачати кошти на реконструкцію було не на часі.
На зборах колективу голова апеляційного суду Володимир Бабенко запропонував не заморожувати проект, а своїми силами продовжити його. Було організовано толоку і спільними зусиллями досягнуто мети – 11 вересня 2014 року апеляційний суд Черкаської області розпочав слухання справ у приміщенні по вул. Фрунзе, 29.
Поки що нову будівлю лише частково введено в експлуатацію – відремонтовано перший поверх, на якому розміщено просторий хол з стільцями для відвідувачів, два зали судових засідань та декілька робочих кабінетів. Наразі туди переїхало три склади колегій, а це 12 суддів судової палати у цивільних справах та 25 працівників апарату, які забезпечують їхню роботу. Закінчується робота з реконструкції другого поверху. А далі черга і за іншими поверхами.
Тож, результати роботи нинішнього голови суду вагомі. Однак Володимир Бабенко вважає ці досягнення наслідком спільних зусиль: «Проведено значну роботу. Тож я хочу подякувати усім, хто долучився до реалізації цього проекту на кожній зі стадій. Лише завдяки небайдужості Ради суддів України, Голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Голови Державної судової адміністрації України, Фонду державного майна України, регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області, громадських організацій, суддів та працівників нашого суду вдалося досягти результату – громадяни, які відвідуватимуть апеляційний суд Черкаської області будуть забезпечені достойними умовами, що відповідають європейським стандартам. Але більшість заходів на стадії реалізації. І здійснити їх можна лише командною роботою. Щодо себе, то можу сказати, що маю не лише багато задумів на майбутнє, але й окреслив чіткий план дій по втіленню їх у життя».
Будьте чемні