
У музеї Тараса Шевченка в Каневі хочуть провести реекспозицію, зокрема, планується відновлення розписів за проектом Василя Кричевського, які були замальовані під час реконструкції музею у 2010 році.
Про це повідомив під час перебування в Каневі перший заступник Міністра культури України Ігор Ліховий.
Читайте також: Молитвами, квітами і рядками з поезій вшановували Шевченка в Каневі (фото)
Ліховий, який прибув з Київа у зв’язку із заходами з вшанування пам’яті Кобзаря, виразив незадоволення поточним станом музею Тараса Шевченка.
“На жаль, в минулому році ми втратили в цьому плані: люди не побачили тут Шевченка в ювілейний рік, а побачили лише наміри зменшити кількість відвідувачів музею. Перші зміни вже є: ми прибрали отой холодний камінь”, – зазначив заступник міністра.
Ліховий має на увазі камінь записаний у проектному плані як “валун зі стесаною верхівкою” із червоною стрічкою-китайкою, якою була вкрита домовина Тараса Шевченка. За задумом очільника проекту Лариси Скорик цей образ мав уособлювати “велич і монументальність постаті Шевченка”…
Розповів журналістам Ліховий і про те, що до дня перепоховання Шевченка, 22 травня, планується оновлення “вхідної групи”:
“Наше завдання з мінімальними затратами відновити кольоровий вітраж, відкрити стелю з розписами, зробленими відповідно до ідей Василя Кричевського та Петра Костирка, відкрити настінні розписи Олександра Івахненка. Впевнений, вже на початку травня ви побачите новий музей”.
Зрозуміло, що для всього цього необхідна певна сума коштів. Голова Черкаської ОДА Юрій Ткаченко, коментуючи слова Ліхового, висловив сподівання на фінансову допомогу від меценатів:
“Я впевнений, що меценати допоможуть, крім цього, варто надати кошти з обласного бюджету, для того, щоб нам повернути в цей музей тепло і українські традиції”.
Конкретних сум, які будуть необхідні для реекспозиції музею, Ткаченко та Ліховий поки що не озвучили.

Змінювати музей на краще і повертати в нього Шевченків дух буде відомий художник-монументаліст Анатолій Гайдамака.
Дизайнер розкритикував нинішній стан музею та розповів, що деякі працівники, на жаль, до сучасної експозиції вже звикли і змін не хочуть.
“Для чого тут висять оці картинки? Фонди музею збережені лежать на складах, ще частина – в музеї Гайдара. Тут були просто викинуті експонати, яких і так було небагато. Я не хочу дивиться на оці картинки, навіщо вони тут треба? Я хочу бачити Шевченка!” – наголосив Анатодій Гайдамака.

Зазначимо, що в послужному спику Народного художника України є оформлення Державного історико-культурного заповідника на Хортиці, музеїв Миколи Островського у Шепетівці, Михайла Коцюбинського в Чернігові і Тараса Шевченка у Києві.
Варто додати, що заступник Міністра культури Ігор Ліховий в ході спілкування з журналістами також повідомив, що наразі всі суди визнали готель під Чернечою горою власністю держави, і наразі вирішується питання про передачу його у власність Шевченківського національного заповідника.
Нагадаємо, приміщення музею Шевченка було збудоване в 1935-37 роках за проектом Василя Кричевського, якого вважають автором українського архітектурного модерну. Реконструкція Шевченківського національного заповідника розпочалась у 2003 році, коли головним проектувальником було обрано “УкрНДІпроектреставрацію”. З часом, тодішній президент Янукович вніс корективи в реставраційні плани і призначив головним архітектором подругу Ганни Герман і члена гуманітарної ради при президентові Ларису Скорик. Проект подруги “легітимного” кардинально відрізняється від задуму “УкрНДІпроектреставрації”, який базувався на ескізах Кричевського, – пише авторитетне видання “Українська правда“.

У фойє замість кольорових розеток – натяжна стеля. Замість паркетної підлоги – граніт. Дерев’яні огорожі другого ярусу вестибюлю замінені на “конструкцію з нержавіючої сталі та металу”, панівним кольором у музеї став сірий: колони в залах – сірі, а вікна в фойє закриті темно-сірими завісами та репродукціями.
Результати роботи Скорик шокували не лише шевченкознавців та дизайнерів, а й пересічних відвідувачів. З тих пір доволі популярним став вислів, що в нинішньому музеї духу Шевченка немає.
Будьте чемні