Їхні картини- яскраві й провокативні. Їхні герої – політики та гопники. Їхня мета – стьоб та критика. У Черкасах – новий мистецький проект “Повітова Фанаберія”. На ньому представлять жлобське мистецтво авторів зі столиці, Черкас та Львова, різні перфоманси, містерію театру «Вірджиналіс», гурти «Темний парад» та “Куку Шанель”. Курс арт-терапії дивакуватим мистецтвом можна пройти до 9 червня в колишньому кінотеатрі “Салют”.
Такі полотна городяни бачили хіба що в Києві чи в Інтернеті. На них політики-самодури, повії, пересічні недалекі українці та гопники. Аби зміст творів був зрозумілішим – автори їх підписують, переважно – нецензурними словами. Представники жанру жлоб-арт кажуть, що таким чином діагностують прояви жлобізму в суспільстві.
Придумала та організувала “Фанаберію” куратор мистецьких заходів Наталя Юріна-Вернидуб. Назва проекту дослівно означає провінційні дивацтва (від “фанаберія” – дивацтва та Черкаси – “повітове місто”).
На проекті представили полотна черкасця Ярослава Могильова, киянина Івана Семесюка, львів’янина Олега Перковського, Олекси Манна та інших. На закриття може приїхати відома своїми колажами художниця зі Львова Гриця Ерде.
– Я втомилася від того, що цікаві події відбуваються в Києві, Харкові, Дніпропетровську, проекти, які б мене зацікавили на мистецькому фронті, не відбуваються в нас, – розповіла вона про народження ідеї проекту в середовищі черкаських художників. – Тому я вирішила робити щастя своїми руками. Я вирішила показати черкащанам, як можуть люди працювати, інший рівень.
Організаторка переконана, що вже за кілька років роботи художників Івана Семесюка та Олекси Манна стануть “шалено класичними”. Свій проект вона прагне зробити традиційним і проводити хоча б раз на два роки.
На відкриття проекту прийшло небагато відвідувачів, переважна більшість місцевих художників старт проекту проігнорували. Натомість така “культурологічна колотнеча” зацікавила деяких політиків. Так, чи не в повному складі помилуватися доробком сучасних українських майстрів прийшла фракція Вільних Демократів, проігнорувавши прийом в.о. міського голови Віктора Білоусова. Мовляв, Вільні Демократи підтримують вільних художників та театралів. Депутат Андрій Більда – серед спонсорів проекту.
– Нас привела насамперед проста цікавість, дізнатися, що це за захід, чому він відбувається саме тут, а не в музеї, що таке власне “фанаберія”, – розповідає депутатка Марина Волошенко. – Картини специфічні й ми тут вже навіть знайшли ідеї та сюжети на майбутні виборчі компанії.
Марина Волошенко припускає, що жлоб-арт підійде для кампанії опонентів. Оцінив авангардні картини і колишній спортсмен Андрій Більда.
– Подобається чи ні, але те, що ми тут бачимо – це провокативне мистецтво, своєрідний стьоб над теперішнім життям, яке викриває вади суспільства, – говорить Андрій Більда. – Моя особиста думка, що в митців, які створили ці картини були проблеми з гопніками. Давати оцінку важко, але це чіпляє, з’являються нові думки, мабуть, таким має бути сучасне мистецтво.
– Наші черкаські друзі постійно скаржаться, що немає у них якоїсь такої двіжухи, де можна щось робити, експонувати, – зауважив художник Олекса Манн. – Та нині по всіх куточках України митці займаються самоврядуванням, відкривають квартирники. І тут перший, абсолютно нецензурований фестиваль в Черкасах. Ми дуже раді, що приїхали.
– Я хочу говорити не про оцінки, а про те, що відбувається мистецька провокація, я дуже люблю провокації, – прокоментував враження від проекту режисер і художній керівник Черкаського музично-драматичного театру Сергій Проскурня. – Саме поєднання одного з найстаріших кінотеатрів, у якому відбувалося моє еротичне дозрівання, бо тут я 17 разів дивився фільм “Возраст любви” з Лолітою Торрес… і в цьому просторі ще така провокація мистецька. Немає чого соромитися, цьому треба радіти, єдине, чого варто соромитися – тут мало людей.
У камерній атмосфері відвідувачі першого фестивального дня підспівували “ГИЧ-оркестру”, обговлорювали картини, фотографувалися.
– Ми є критичним проектом, – розповідає про творчість свою та колег арт-директор галереї “Бактерія”, художник Іван Семесюк. – Є художники, які роблять красіво, а ми – кумедно і критично. Нас за це багато хто не любить і вважає, “що ми плюємо в криниці народної пам’яті”. Насправді ми просто критикуємо наші ментальні вади, чиряки аморальні. Кругом багато гопніків, дегенератів, ніде правди діти. Хось же ж мусить їх малювати.
Митець визнає, що проекти з Києва рідко подорожують Україною, та жлоб-арт намагається “транслювати” в інші регіони. В Черкасах художник оцінив “породистих” дівчат та цікаву публіку.
– Я пишаюся тим, що двічі в мене з виставки вкрали картини, – додає Семесюк. – Тобто глядач є.
Картини жлобистів коштують від тисячі доларів.
Марія МАЛИНОВСЬКА
Будьте чемні