Депутати обласної ради після багатогодинних дискусій не підтримали проект перспективного плану територіального об’єднання громад області.
“За” проголосував 51 депутат, “проти” – 7, утримався – 1, не голосували – 14. Рішення не прийняте.
З самого початку обговорення присутні на засіданні Черкаської обласної ради по суті розділилися на два табори: в одному з них говорили про необхідність якомога швидше реформувати адміністративний устрій області, утворивши так звані добровільні об’єднання громад, в іншому – виступили проти подібного об’єднання у такому вигляді, як пропонує план. Противники плану аргументували свою думку економічною недоцільністю для самодостатніх сіл та відстністю в об’єднанні добровільності. Як видно по результатах голосування, якраз вони і здобули неформальну перемогу. Варто також звернути увагу на партійну приналежність противників – найактивніше опонували і голосували проти представники “Батьківщини”, хоча партія входить до провладної коаліції.
Першими слово взяли депутати.
– Ця реформа проводиться без врахування думки громади. Громада має сама визначати, де і з ким утворювати ті обєднання. Зараз же подібне обєднання призведе до нової Коліївщини. Моя пропозиція не приймати план, поки його не доопрацюють , – запропонував депутат-свободівець Олександр Лошков.
Його думку підтримали і продовжили Сергій Осадчий та Анатолій Бондаренко, які також звернули увагу на те, що реформа наразі проводиться не добровільно.
– Звичайно, залишати все так, як є, не можна, але і робити насильно цю реформу теж не можна. Треба взяти її за основу і працювати з людьми, – сказав депутат Сергій Осадчий.
Бондаренко повідомив, що фракція ВО “Батьківщина”, головою якої він є, за проект перспективного плану не голосуватиме.
– Проект складався без згоди сільських і селищних рад, і навіть без їхнього запрошення. Виконавча влада немає права здійснювати цю реформу. Після цієї реформи не буде ні району, ні області. Наша фракція не буде голосувати. Ми підтримаємо за умов дотримання принципу добровільності – підсумував Анатолій Бондаренко.
У свою чергу на захист реформування і об’єднання громад стали члени депутатської групи “Гідність”.
– Ми не маємо права гальмувати цю реформу. Люди готові і просять змін, – говорить очільниця групи Любов Майборода. – Не хочуть змінювати лише ті, хто боїться втратити свої місця! “Гідність” підтримає пропоновані проекти. Реформа вже проведена в Прибалтиці і Польщі. Ми теж маємо провести, бо народ нас просить.
Подібної думки дотримується і депутат Наталя Старікова:
– Інші країни себе змінили і ми теж маємо змінюватися. Противникам реформи – треба аргументувати думку, а не просто казати “Баба Яга проти”, – зауважила Старікова.
Після депутатів мікрофон отримали “гості” обласної ради, серед яких народний депутат Сергій Рудик, громадські активісти та голови деяких сільських рад.
Сергій Рудик, який став першим нардепом, що відвідав засідання Черкаської обласної ради, наголосив, що закон треба виконувати, але безперечно всі його пункти. На сесію він прийшов, відгукнувшись на прохання виборців.
Детальніше – на відео.
Сільські голови запевняють: вони не проти реформування, але все ж хочуть, щоб влада побільше прислуховувалась до їхніх побажань стосовно децентралізації.
– Ніхто не запросив нас на обговорення, і ніхто нас не запитав, що ми хочемо. Потрібно робити об’єднання. Бо маленькі громади не можуть вижити. Але вони самі мають вирішувати, чи хочуть об’єднувати і з ким об’єднувати. Це має бути лише добровільно. Наше прохання – вислухати кожну громаду, – говорить очільниця асоціацій сільських голів, голова села Балаклея Олена Ковальська.
Громада села Родниківка, що на Уманщині, у перспективному плані перспектив не бачить. Таку думку під час свого виступу висловив голова села Руслан Яремчук.
Детальніше – на відео.
Активіст і екс-радник голови Черкаської ОДА Володимир Єрьоменко взагалі наважився порівняти реформу із радянською колективізацією.
– У нас така ситуація, що люди, які займають високі посади думають, що вони краще знають, що треба народу ніж сам народ. Обєднання громад просто призведе до знищення майна українського народу. Через кілька років нащадки можуть дати таку оцінку, яку зараз ми даємо радянській владі, проводячи декомунізацію, – закликав Єрьоменко.
Депутат Максим Колісник (Блок Петра Порошенка “Солідарність”) назвав виступи представників села цирком. Сам Колісник реформу підримав, заявивши, що лише подібним реформуванням можна побороти злодіяння сільських і селищних голів, які, за його словами, масово зловживають своїм становищем.
У абсолютній добровільності об’єднання запевнила Наталія Даньковська, яка очолює Черкаський офіс реформ.
– Об’єднання є абсолютно добровільним. Воно відбудеться лише тоді, коли будуть прийняті відповідні рішення сільської ради, громадських слухань.
За її словами план, що пропонувався на сесії, не є сталим, його можна корегувати відповідні до пропозиції громади. Також Даньковська повідомила, що на реформування Європейський банк реконструкції та розвитку вже виділив 3 млрд євро.
Останнім взяв слово губернатор. Юрій Ткаченко повідомив, що близько половини виділених на села коштів іде на утримання апаратів сільських рад.
Детальніше – на відео.
У підсумку за результатами поіменного голосування рішення не було прийняте. Для затвердження плану не вистачило 2 голосів.
Додамо, що до 25 червня всі обласні ради країни мають надати проект плану в Кабінет Міністрів, тож на Черкаську облраду тепер чекає дубль два: за проект знову голосуватимуть на наступній сесії. До того часу виконавча влада має доопрацювати план та поспілкуватися із головами сіл та селищ.
В разі неухвалення плану і з другого разу, Черкаська область ризикує втрапити в “чорний список” Міністерства регіонального розвитку та будівництва та не отримати 70 млн грн на реалізацію цього проекту від Європейського банку реконструкції та розвитку.
У пояснювальній записці до проекту рішення йдеться, що проект перспективного плану формування територій громад Черкаської області розроблений з метою формування спроможних взаємопорівнювальних територіальних громад Черкаської області за повноваженнями, ресурсною базою, чисельністю населення та площею території. На думку авторів проекту це забезпечить у майбутньому спроможність об’єднаних територіальних громад самостійно, за рахунок власних ресурсів, вирішувати питання місцевого значення.
Будьте чемні