Журналісти “Газети по-українськи” поспілкувалися із новопризначеним директором комунального підприємства “Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів” (ЧЕЛУАШ) 22-річним Костянтином Моісєєвим.
На зустріч із Костянтином чекаємо із третьої дня. О десятій вечора до місцевого кафе “Сантімо” він приїжджає на сріблястому “Фольксваґені Ґольфі”. Одягнений у світлу теніску та джинси.
— Затримався у прокуратурі. Працюю до ночі, маю три місяці випробувального терміну. Зараз ЧЕЛУАШ нічим не займається, усі рахунки арештовані, техніка в оренді. Мушу розібратися з договорами, — каже.
ЧЕЛУАШ обслуговував міські дороги: від обрізання аварійних дерев до ямкового ремонту. Проблеми почалися рік тому, коли тендер із ремонту і прибирання черкаських вулиць виграла приватна фірма “Дорстрой”. У ЧЕЛУАШу вона орендувала спецтехніку. Саме ж комунальне підприємство опинилося в боргах. Виконавча служба арештувала техніку, її продали з аукціону. Машини купив “Дорстрой”.
– Як молодий спеціаліст став керівником підприємства?
— Підприємство у важкому стані. Я був єдиний, хто погодився. Раніше до компанії не мав відношення, запропонував свою кандидатуру. Білоусов (Віктор Білоусов, виконувач обов’язків міського голови Черкас. — “ГПУ”) спитав, чи знаю про складну ситуацію. Відповів, що знаю. Намагаюся зрозуміти, чому вся техніка підприємства віддана орендарям? Як її повернути? Знайомі з прокуратури та юристи радять звертатися до них. У глибині душі вірю, що в Україні є правосуддя.
– Що плануєте робити з підприємством?
— Намагаюся домовитися з міською радою, щоб вони дали роботу. Добре було б, щоб виділили гроші хоча б на ямковий ремонт. Але поки що — безрезультатно. Сума боргу на ЧЕЛУАШі — 2,7 мільйона гривень. За чотири роки штат скоротився із 200 до 30 осіб. Першочергове завдання — втримати цих 30 людей, яким не платять зарплатню із січня. Робота є, але через арештовані рахунки працювати складно.
Костянтин замовляє капучино. Дзвонить телефон, він скидає.
— Раніше працівники займалися дорогами, мили тротуари, прибирали дерева, узимку — розсипали пісок, розчищали сніг. Були зайняті весь сезон. Зараз ці функції виконують приватні фірми. А для міста вигідніше співпрацювати з комунальними підприємствами. Можемо виконувати роботу навіть тоді, коли міська рада може заплатити не одразу.
– Як вас зустрів колектив?
— Упередженого ставлення не було. З усіма зустрівся, поговорив. Можливо, побачили, що я все-таки не дурак. На посаді директора маю отримувати 5403 гривні. Зараз нічого не отримую, тому маю стимул працювати. Погасив старі борги за телефон та інтернет власним коштом.
– Батьки схвалили ваше рішення?
— Дізналися про нього напередодні призначення. Батьки працюють на “Азоті”. Тато — начальник відділення, мати — апаратчик. Хотіли, щоб вивчився і пішов до них. Казали, “Азот” — це перспектива росту. У мене там і дідусь, і бабуся працювали. Та я завжди намагався бути незалежним. На другому курсі пішов на роботу, купив своє перше авто — “Фольксваґен Кадді”.
Дружина на сьомому місяці вагітності
Костянтин Моісєєв навчався в Черкаському державному технологічному університеті, має звання “бакалавр із телекомунікаційної інженерії”. 2012-го — менеджер із реалізації на Фермерському ринку. На початку 2013 року став директором приватного підприємства “Вуд-Строй”, що зводило будинки зі зрубів.
На черкаському форумі городяни пишуть, що сайт “Вуд-строю” створений недавно. На сторінці немає ні цін, ні опису послуг. Мобільний телефон, зазначений у контактах — не відповідає, а за номером стаціонарного — юридична фірма. Костянтин пояснює: мобільний він забрав, коли пішов із посади.
Одружений із 21-річною Христиною. Винаймають квартиру. Дружина на сьомому місяці вагітності, чекають на доньку. До декрету працювала фармацевтом на аптечній базі. Мати Христини — косметолог, батько має власний бізнес.
Будьте чемні