986567845-190x300

7 жовтня на 96-му році життя перестало битися серце шанованої людини району, ветерана Великої Вітчизняної Війни, колишнього голови Черкаського райвиконкому Сергія Михайловича Вансяцького, – повідомляє офіційний сайт Черкаської РДА.

Сергій Михайлович народився в селі Осмоловичі, Мстиславльського району, Могилівської області в Білорусії. Ще юнаком, на кордоні з Румунією його застала війна: потім були і бої за Сталінград, форсував Дон, визволяв Черкаси, воював в Будапешті і Празі. День перемоги зустрів під Віднем. Під час боїв за місто був поранений, в госпіталі зустрів свою майбутню дружину Галину Павлівну. Ця доленосна зустріч і спонукала повернутись в місто бойової юності.

У грудні 1943 року у складі 27-ї бригади залізничних військ за місяць побудував переправу військових потягів через Дніпро у м. Черкаси. У Черкасах при в’їзді на дорогу, що веде через Дніпро, є пам’ятний знак 15 окремому залізничному батальону 27-ї бригади та інших військових частин, які при участі населення міста Черкаси і Золотоніського району взимку 1943-1944 років за 37 діб побудували тимчасовий залізничний дерев’яний міст без допомоги вітчизняної техніки.

Після тяжких фронтових років працював в обкомі партії, з 1965 року – голова Черкаського райвиконкому. З Черкаського району у віці 64 роки він пішов на пенсію, але не завершив свою трудову діяльність.

З вересня 1983 Сергій Михайлович працював замісником генерального директора ВО пивобезалкогольної промисловості, а з грудня 1984 – голова обласного товариства кролівників і звіроводів-любителів. Таким чином до 92 років Сергій Михайлович активно працював, користувався авторитетом та заслуженою повагою.

За бойові та трудові звитяги Сергій Михайлович отримав урядові нагороди: медалі «За оборону Сталінграда», «За звільнення Києва», «За бойові заслуги», «За взяття Будапешта», «За перемогу над Німеччиною в Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років», орден «Богдана Хмельницького», орден «Вітчизняної війни 2 ступеня», орден Леніна, орден Трудового Червоного Прапора, два ордени «Знак пошани», багато ювілейних медалей та Грамоту Президії Верховної Ради УРСР, годинник від Адміністрації Президента України. Його колишніх нагород і почесних відзнак не перелічити, а учасник бойових дій, полковник Віктор Пилипко присвятив йому свою книгу.

загрузка...

Автор статті

кореспондент, редактор стрічки

Будьте чемні

Залиште відгук

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.