Facebook

Twitter

Редакція сайту “Про все” отримала листа від депутата Чорнобаївської райради Олександра Юхна, де він обурюється діями одного із місцевих політиків, що намагається отримати бодай якусь посаду. Депутат застерігає, що квотний принцип розподіл посад несе у собі багато небезпек, у тому числі ймовірний прихід до влади осіб, які вже “проявили” себе під час попередньої влади. Наводимо повний текст листа:

“Дуже вже дорогою ціною наш народ заплатив на Майдані і платить зараз на Сході за довгожданий шлях у Європу до гідного життя. Окрім воєнних, не менше проблем у внутрішньополітичному і господарському житті країни, і їхнє вирішення, здебільшого, залежить від тих кадрових призначень, що відбулися одразу ж після Революції Гідності і відбуваються зараз з обранням нового Президента України. Багато хто розуміє, що при владі залишаються ті, хто не має бажання щось змінювати, тим більше, проводити кардинальні реформи, а тримаються за владу лише заради власного збагачення.

Дуже довго ми чекали нового очільника області. З приходом губернатора Юрія Ткаченка кадрові призначення, а значить – боротьба за владу у районах, затяглася надовго. Не став виключенням і наш Чорнобаївський район, який отримав нового главу адміністрації, мабуть, останнім в області. Як на мене, все через хибний підхід до кадрової політики, через квотно-партійний принцип – тільки вихідці з «Батьківщини», «Свободи», «УДАРу». Або через критерій – хто більше їздив на Майдан.

І в нашому районі знайшлися горе-патріоти, які стали просто вимагати від нового губернатора Черкащини портфелів голови району чи заступників. І серед них найактивнішим виявився відомий багатьом жителям Чорнобаївщини Юрченко В.Г. Саме «дякуючи» йому, кадрові зміни у нашому районі затяглися надовго. Не отримавши добро від губернатора бути першою особою району, він продовжує каламутити місцеву громадськість і оббивати владні пороги, аби отримати хоч якусь посаду, аби керувати.

У чому ж небезпека Юрченка і йому подібних? Ці люди ніколи не були патріотами свого краю, а тим паче – професіоналами-господарниками, які так потрібні нашому аграрному району. Тому я хочу нагадати і самому Юрченку, і тим, хто йому ще вірить: він зрадив уже не одну партію (Народний Рух і Українська народна партія) – зрадить і ще не одну. І те, що він зараз в «УДАРі», дає цій партії більше мінусів, ніж плюсів.

До того ж, як може претендувати на вищу посаду в районі людина, яка вже була двічі сільським головою Ірклієва і ніяк себе не проявила? Правда, значно покращила своє благополуччя. А ще запам’ятався шановний Юрченко тим, що до виборів у нього всі керівники села були «жирними котами». А після обрання сільським головою, вони для нього – «любі друзі». А про проблеми жителів громади вже можна і забути. Ось чому він і програв чергові вибори сільського голови, відставши від переможця у рази.

Але, програвши, став випрошувати у тодішньої «помаранчевої» влади району хоч якусь керівну посаду. Так він стає директором знаної колись на весь Радянський Союз Іркліївської школи. Ось тут ще більше розкрилися його «таланти»: розділення шкільного колективу на любимчиків і неугодних, постійне втручання у роботу профкому школи, розподіл на власний розсуд премій, недолугі рішення. Все це я безпосередньо відчув на собі, працюючи в школі учителем історії і головою профкому. Найбільше обурив мене факт незадовільного харчування дітей у пришкільному таборі «Веселка» влітку 2007 року, про що мені повідомляли батьки учнів у своєму зверненні. Меню-вимоги свідчили, що значна частина продуктів харчування просто розкрадалася за прямого потурання директора школи Юрченка. Тому я, як депутат, змушений був надати гласності факту розкрадання бюджетних і батьківських коштів на сесії районної ради. Юрченко замість того, щоб визнати свою вину і вибачитися, вирішив захищати свою «честь і гідність» у судах різних інстанцій. Усі суди він благополучно програв, про що неодноразово писала і районна преса. А що ж тодішня влада? Та, мабуть, і не пожурила його. Тому-то директор вдався до інших методів як розкрадати бюджетні кошти. На час моєї відсутності у школі, він замінює мої уроки, записує їх в журнал, але не проводить уроки взагалі. І на ці зловживання влада теж не реагує.

Такій людині керувати взагалі протипоказано. Але ж ніяк шановний Юрченко не вгамується, продовжує оббивати пороги райдержадміністрації, вимагаючи владного крісла.

Тепер залишається надія на місцеві вибори. Боротьба за депутатський мандат буде жорсткою. Адже вся повнота влади на місцях, згідно зі змінами до чинної Конституції України, буде передана виконкомам, які формуватиме депутатська більшість. Тож, шановний виборцю, добре вдивляйся в обличчя кандидатів і в партійних списках, і висуванців у мажоритарних округах. Не дайте себе обманути, бо за красивими гаслами під новітніми партійними брендами ховаються часто старі обличчя, до влади рвуться знову «вчорашні», які не те що керувати нездатні, а повинні давно вже бути на смітнику історії.

Олександр Якович Юхно, вчитель історії, депутат райради, село Іркліїв”