Facebook

Про реформу медичної галузі в нашій країні не говорив хіба що лінивий. Проте, коли справа доходить до конкретики, наприклад, тих же сімейних лікарів, почути чітку відповідь, чим послуги сімейного лікаря відрізняються чи відрізнятимуться від послуг того ж терапевта, вкрай важко.

Чому так відбувається? Про реформи влада говорить багато, проте задекларовані нею ініціативи на місцях реалізовуються не так швидко. Тому, коли по телевізору ми чуємо, що черг в поліклініках вже немає, а у двері нам стукають стандарти європейської  медицини, насправді на місцях діють ті ж самі паперові картки та талончики до лікаря.

Однак, в Черкасах вже почалася інформатизація поліклінік міста. А 1 липня цього року мають  відбутися конкретні зміни в сімейній медицині, першому форпості реформування, — інформує кореспондент сайту новин “ВиЧЕрпно”.

Чому ж так важко ламається стара система реформування  і запроваджується нова? Своїми думками з цього приводу поділився директор П’ятої Черкаської міської поліклініки Микола Тарасов.

Отож, за його словами, у світі існує декілька медичних систем — Бісмарка, Беверіджа і Семашко. Нам дісталася остання, як подарунок від Радянського союзу. Ця система була побудована у 20-х роках минулого століття і була розрахована під соціалізм. Ніби вже й країна із соціалізму вийшла,  а медицина залишилася ще там. І результатом того, що медицина застрягла в минулому столітті є різке скорочення тривалості життя, колосальне зростання рівня захворюваності та люмпенізація медичних працівників, які масово виїжджають закордон. Ні багато, ні мало близько 5 тисячі лікарів щомісяця покидають країну. Держава втрачає велику кількість кадрів. Ще однією величезною проблемою є те, що за ці роки країна виховала людей-утриманців, які самі не хочуть піклуватися про своє здоров’я. Вони ведуть абсолютно нездоровий спосіб життя, а потім хочуть, щоб їх вилікували за два дні.

Зараз Уряд прийняв рішення замінити цю систему. Яка буде нова, ніхто достеменно не розуміє, відомо лише одне, що це має бути національна систему охорони здоров’я. Як її потім історично назвуть, важко сказати.

Заміна цієї системи, а саме зараз відбувається ламання системи Семашко, і побудова нової, складається з декількох складових. По-перше, це сімейна медицина – первинна ланка нової системи. Другий етап – це госпітальні округи і так далі.

Очікувати, що сімейна медицина у нас з’явиться дуже швидко, не варто. Це план на десятиріччя. У Литві, наприклад, на це знадобилося 8 років. Але починати реформування потрібно. Бо, по-перше, прийняте таке рішення Уряду, а по-друге, ця система сімейних лікарів виправдовує себе у світі. І якщо наразі послугами сімейних лікарів користується в Україні приблизно 20% людей, на противагу 80-90% у світі, то планується цей показник довести до 70-80%.

Отож, 30 листопада 2016 року Кабмін прийняв 10 розпоряджень і постанов про початок цієї реформи. Згідно цієї концепції до 1 липня цього року сімейні лікарі повинні набрати собі пацієнтів. Тобто зарплата сімейного лікаря буде прив’язана не до того, скільки він спілкувався з пацієнтами чи скільки їх у нього було на прийомі, а скільки особисто до нього записалося людей і він їх обслуговує.

Як же бачило Міністерство охорони здоров’я цей дует «лікар-пацієнт»?

Спочатку була ідея зробити угоди, потім договори, щоб їх підписували пацієнти з сімейними лікарями. Але зрештою там зрозуміли, що це буде дуже важко зробити. І остання новація Мінздраву – підписувати декларації. Зараз зразок декларації виставлений на громадські обговорення. Тобто документу, який реально потрібно підписувати ще не існує, він ще не затверджений і коли буде затверджений також невідомо. Але ж нам потрібно буде до 1 липня встигнути його підписати. Тому, щоб не вийшло так, що 1 червня лікарі будуть бігати і шукати собі пацієнтів, у 5-ій поліклініці розробили свою форму заяви, які зараз сімейні лікарі роздають своїм пацієнтам. Вони їх заповнюють і тоді вже на основі цієї заяви вони підпишуть ті декларації.

– Зараз між лікарями вже почалася конкуренція, оскільки до одного пацієнти йдуть, а до іншого не йдуть. Це теж позитивний момент, — говорить Микола Тарасов. – Це принципово інший підхід до роботи: на сімейного лікаря покладається відповідальність на дільничному ніякої відповідальності немає. Хворі знають дільницю і мало хто знає свого лікаря. А зараз лікар повинен знати кожного свого пацієнта. Тоді буде результат лікування і профілактики. Лікар знає пацієнта, а пацієнт знає лікаря і має можливість, коли потрібно, зв’язатися із лікарем, отримати консультацію чи пораду.

Тепер пацієнт зможе йти не до того лікаря, який поставлений йому на дільницю, а сам вибрати його. Так само на прийом до лікаря можна буде записатися, зв’язавшись із ним чи медсестрою по телефону та вибравши вільний і зручний для вас час. Наразі в 5-ій поліклініці міста Черкаси працює 20 сімейних лікарів, які вже зараз почали набирати собі пацієнтів.

За кожного хворого держава буде перераховувати у середньому 210 гривень. Якщо пацієнт – дитина або жінка репродуктивного віку, то більше. У цю суму будуть входити послуги, які надаватиме медик, і пільгові рецепти на ліки, які пацієнт зможе отримати безкоштовно або зі знижкою (що стимулюватиме людей регулярно відвідувати сімейного лікаря, а не займатися самолікуванням).

В тому, що реформування не відбудеться швидко, переконаний і директор департаменту охорони здоров’я та медичних послуг Олег Стадник.

– Реформування вийшло з-під води і з’явилася вершина айсбергу. Але воно тільки почалося. Вже майже 6 років ми готували сімейних лікарів, за цей час ми встигли підготувати їх більше сотні. Вони пройшли навчання і отримали ліцензії і мають право отримувати медичну практику. Дійсно, ми перейшли до нового етапу — етапу забезпечення нових сучасних інформаційних технологій і нового робочого місця лікаря. І майже вперше в Україні змогли об’єднати в єдину комп’ютерну мережу всі поліклініки міста, — розповів Олег Михайлович.

Наразі ж, на прикладі тієї ж 5-ї поліклініки, вони дивляться, як люди реагуватимуть на подібну ініціативу, а заодно побачать і лікарів, які мають позитивний рейтинг у пацієнтів.

– Може бути так, що  до хорошого лікаря всі захочуть попасти, але більше ніж 2 тисячі він не зможе обслужити, а в декого буде зовсім вільне місце. Лікарі мають чітко розуміти, що вони здобувають і що втрачають, — відзначив головний медик Черкас.

З того, що вдалося нам побачити, то люди здебільшого поки що реагують на появу у сімейних лікарів нового обладнання, тих же комп’ютерів, а не на зміну підходу в наданні послуг.

– Люди заходять і бачать, що стоїть новий комп’ютер, кажуть: «О, тепер вам легше буде». Ми їм пояснюємо, що тепер їхні дані будуть і в елеткронному форматі, — розповідає медсестра одного із сімейних лікарів 5-ї поліклініки.

Проте наразі працівниця медзакладу полегшення в роботі не відчула. Це і не дивно, адже зараз їй доводиться робити всю ту ж роботу, що вона робила і до цього, а ще й вводити всі дані в комп’ютер. Медперсонал сподівається, що коли в поліклініці з’являться замовлені ними принтери, працювати стане легше.

Теж саме стосується і реєстратури. Наразі активно впроваджуються електронні картки, проте і паперові залишаються. Тому працівниці реєстратури роблять подвійну роботу.

Нова програма, яка поєднала всі поліклініки міста, передбачає, що в майбутньому, там мають відображатися всі обстеження пацієнта. Проте не для всіх медзакладів наразі це є досяжним, оскільки на обслуговуванні ще старе обладнання та лабораторії, які з’явилися ще за тих часів, коли про комп’ютери не чули. Тож тут проявляється ще одна дуже болюча для медичної сфери країни проблема – фінансування.

Що ж стосується самих пацієнтів, то вони про угоди з лікарями чули, проте не всі спішать їх здавати і підписувати.

– Пару тижнів тому наша дільнична медсестра (живе у нас в будинку) рознесла усім нам заяву-анкету. По суті це є договором на співпрацю з сімейним лікарем. Спочатку йдуть стандартні питання: твоє прізвище, ім’я, по-батькові, дата народження, адреса, телефони, місце роботи, найближчі родичі. До чого тут питання про паспортні дані — не знаю. Я не буду це писати, де гарантія, що цими даними не скористаються? І питання про сімейний стан. Далі на 2 сторіночки йдуть питання про хвороби людини. Тільки-от хто укладав це? Є хвороби, про які ніде не можеш вписати… А кінцівка анкети шедевральна! Суть така:  я своїм підписом засвідчую, що я на даний момент у гарному фізичному та психічному стані та не страждаю від жодних хвороб, окрім вказаних…. А якщо у мене є певні проблеми, які в цю дурну анкету нема куди вписати, то виходить у мене нема цих проблем?! Тому анкету я не здавала поки що, і навіть не буду її підписувати, — розповіла у коментарі нашому виданню Світлана Рибалка, яка обслуговується у 5-ій поліклініці.

А ще, зауважує жінка, ніхто з поліклініки не поширив інформації про список сімейних лікарів, яких мають обрати.

– Виходить, що мені треба йти в поліклініку, взнавати купу прізвищ лікарів і вирішувати, кого я хочу, — говорить жінка, а ще зізнається, переживає, що право вибору їм так і не дадуть і просто призначать лікаря.

І побоювання черкащанки можна зрозуміти, адже раніше все так і відбувалося: ти мав обслуговуватися не у того лікаря, якого вважаєш професіоналом, а у того, кого поставили на твою дільницю. Де гарантія, що щось зміниться зараз? Зміна системи не завжди означає зміну механізму, який до цього діяв роками. Цей механізм тримається на людях, які не завжди легко сприймають щось нове, не важливо – позитивне це чи негативне.

А ще не треба скидати з рахунків і той фактор, що наші люди часто займаються самолікуванням. Згідно з опитуванням, яке провела компанія TNS та Національна рада реформ, 38% українців воліють лікуватися самостійно, 24% – користуються рекомендаціями, які знайшли в Інтернеті, 19% – звертаються відразу до вузькопрофільних спеціалістів і стільки ж – консультуються спершу з сімейними лікарями. Останні у більшості йдуть до сімейних тільки тому, що потрібно оформити лікарняний.

Особливо важко даються міни людям більш старшого віку. Ті ж самі пенсіонери, наразі не надто радіють, електронним карткам, які активно впроваджують в усіх поліклініках міста. Та ж сама ситуація і з онлайн-записом до лікаря, який має прибрати черги до реєстратури по талончик.

– Що мені отой ваш запис, — зізнається пенсіонерка, яку зустрічаємо в реєстратурі поліклініки, — якщо я і комп’ютер в очі не бачила.

Щоб не обійти і цю категорію населення, яка, до слова, найбільше й відвідує медзаклади, обидві системи – паперова й електронна –  поки що діятимуть паралельно. А молодим мамам, які чи не найбільше чекають такої новації, можна очікувати, що до кінця року, вони все-таки зможуть записати дитину і себе до лікаря в режимі онлайн.

– Ми плануємо спрямувати на цю ініціативу 600 тисяч гривень, яка стане окремими блоком в загальній системі інформаційної карти пацієнта. Наразі зустрівся розробник електронної карти пацієнта із розробником ідеї, і зараз вони узгоджують, яким чином вся ця система працюватиме у вигляді єдиного комплексу, — пояснює Олег Стадник.

А ще, серед імовірних новацій, це частково платні послуги вузьких спеціалістів. Планується, якщо ви йдете за направленням сімейного лікаря, то ви доплачуєте якусь частину. Якщо ж напряму – то платиться 100% вартості послуги лікаря. Якою буде ця вартість і як це виглядатиме в дії, теж поки що достеменно невідомо.

Зрозуміло одне, що попереду на нас чекає чимало змін, чи не полишать їх на півдорозі, як часто буває в нашій країні? Будемо сподіватися, що ні, адже дороги назад вже немає, а що чекає попереду – невідомо…