200-річчя від дня народження Тараса Шевченка його батьківщина –Звенигородщина – зустріне із невідремонтованими об’єктами та із ледь налагодженою інфраструктурою.
Про підготовку до ювілею розмови велися упродовж 2013-го і 2012-го років. Тривали численні наради, чиновництво щось говорило, щось ухвалювало. Однак, 9 березня вже завтра, а заплановані об’єкти так і невідреставровані. В Черкаській облдержадміністрації придумали, як це пояснити: мовляв, казначейство кошти не пропускало, тому на 9 березня – день народження Тараса Шевченка – ніхто й не орієнтувався, а всі делегації приїдуть на Черкащину аж у травні. А вшанування Кобзаря не один день триватиме, а цілий рік. Так на одній з прес-конференцій пояснював заступник губернатора Михайло Коваленко.
Проте, вочевидь, чимало людей захочуть побувати у Шевченківських місцях не у травні, чи червні, а безпосереднього у день народження Кобзаря. Портал «Про все» вирішив перевірити, що туристи можуть побачити 9 березня на Звенигородщині. За тиждень до 200-річчя кореспонденти нашого видання побували у Моринцях, Шевченковому, Будищах та у Вільшані – ці села об’єднані у Національний заповідник “Батьківщина Тараса Шевченка”.
За реконструкцію «хати чумака» робітники ще й досі не отримали гроші
«У Моринцях він вперше подав голос, у Керелівці – зростав, формувався як особистість, у Будищах – в маєтку Енгельгардта – козачкував, а з Вільшани зробив перший крок до визнання, до світової слави,» – так гордо пишуть про зв’язок Шевченка із цими селами. Втім, нині не всі села, які босими ногами топтав малий Тарас, можуть гордо приймати відвідувачів. Завтра готові прийняти туристів лише літературно-меморіальний музей Шевченка у Шевченковому та Моринський музейний комплекс.
– У літературно-меморіальному музеї проведені фасадні роботи, – розповідає заступниця директора Національного заповідника “Батьківщина Тараса Шевченка” Людмила Шевченко. – Також ремонтні роботи пройшли у фондосховищі: замінили світло, провели сигналізацію. Але, на превеликий жаль, у самому музеї ремонту не було. Там необхідна заміна освітлення та кондиціонування.
До уваги відвідувачів у музеї (с. Шевченкове) оновлено експозицію. Анонс вже є на сайті заповідника. У Моринцях відвідувачів запрошують до музейного комплексу, що поблизу місцевої школи. У цьому ж селі є ще й «хата чумака», хоч Шевченко (за свідченням місцевого населення), у ній навряд чи бував, але минулої осені реконструкцію хати приурочили саме до ювілею. Зараз її вже відбудували почасти завдяки старанням місцевого майстра Віктора Зоркіна. Хата під солом’яною стріхою, усередині – піч, на підлозі – суха трава, під вікном – лава.
При відновленні хати майже стовідсотково використані автентичні матеріали. Обгородили хатину тином. У хаті майстер уже й піч розпалював – тут вже варили борщ і спекли хліб. Майстер поспішав відреставрувати об’єкт саме до 9 березня. Нині Зоркін нарікає, що чумацький двір облаштувати не встигли – а це і кузня, і комора, і криниця та льох. Чи буде фінансування на ці об’єкти, Зоркін не знає, як і не знає того, чи заплатять йому самому та робітникам, яких він наймав собі у підмогу. До речі, хату реконструювали за спонсорські кошти.
– Від початку робіт заплатили 27 тисяч гривень, а мали б заплатити 78 тисяч, – каже Віктор Зоркін. – Те, що мені платили, я віддавав і собі не брав. На транспортні видатки, на закупівлю матеріалів я взяв 17 тисяч. Зараз 12 тисяч я винен хлопцям. На реконструкцію цього будинку заплановані були 600 тисяч, нехай 200 тисяч витратили на дах. А решта де?
Зараз Зоркін у хаті – і за майстра, і за сторожа, адже об’єкт ще й досі не переданий на баланс Національного заповідника.
– Як же я її покину, якщо вона нічийна, – бідкається майстер.
Через колишнього президента у Моринцях ледве стадіон не зруйнували
Сільський голова Степан Кириченко бідкається, що до 200-річчя у Моринцях задумів було багато, але казначейство вчасно не пропускало платежі.
– Ми планували і кладовище облаштувати, і сміттєзвалище, і дороги зробити. У нас шість кілометрів доріг ще без твердого покриття. Взагалі хотіли окультурити село. І обміряли і планували, а нічого не вийшло, – каже сільський голова.
На Шевченків ювілей до Моринців мав приїздити, а точніше прилітати на гелікоптері екс-президент Віктор Янукович. Для цього до села навідувалася комісія у складі аж 30 осіб. Дивилися не на об’єкти, а на місцевий стадіон, на якому мали приземлятися аж 4 вертольоти. У селі кажуть, що тоді вимагали доріжку для Януковича насипати та кущі бузку вирубати, аби унеможливити напад на віп-персону. Також серед вимог було – знищити лавки на стадіоні. Проте тут допоміг випадок – майстер, який мав демонтувати лавки, просто не вийшов на роботу. А вже наступного дня стало відомо, що екс-президент втік.
– Добре, що ми хоч старі лавочки на стадіоні не позривали, – каже сільський голова.
До Будища туристів просять не їхати
Неподалік від Моринців та Шевченкового – село Будище. Там – маєток Енгельгардта. За тиждень до 200-річчя у маєтку ще ремонтні роботи були у самісінькому розпалі – до їх завершення ще дуже далеко. Проте питання фінансування об’єкту є відкритим. Коли журналісти «Про все» були на об’єкті, робітники не під запис розповідали, що того ж дня приїздили з ОДА й говорили, що зараз вирішується питання, куди краще спрямовувати кошти – на цей об’єкт, чи, можливо, у Канів. Тож люди не знали, чи продовжувати їм роботи. Відверто ж – станом на 9 березня об’єкт взагалі не готовий.
А на сайті заповідника зазначається, що в приміщенні маєтку проводяться ремонтно-реставраційні роботи. «Просимо тимчасово утриматися від туристичного відвідування цієї пам’ятки,» – зазначає веб-ресурс.
У Вільшані ситуація дещо краща. У селі до ювілею реконструювали місцевий Будинок культури. Ремонтують його як зовні, так і всередині. Робітники кажуть, що до ремонту Будинок культури був замало не в аварійному стані.
– Роботи виконані десь на сімдесят відсотків, термін виконання нам продовжили до до травня. Ми вже провели благоустрій території, зробили реконструкцію майже всього фасаду, зараз дофарбовуємо його тильний бік. Саму будівлю зміцнили металом. Зараз ідуть внутрішні роботи залу, санвузлів, класу для хореографії, – розповідає виконроб Сергій.
До 9 березня перед Вільшанським будинком культури обіцяють встановити та відкрити новий та унікальний пам’ятник Тарасу Шевченку. Вже завтра матимемо змогу пересвідчитися в унікальності цього пам’ятника.
Де заночувати?
Найближчі готелі для туристів – у Звенигородці. Втім, між історичними селами та райцентром відсутнє налагоджене транспортне сполучення. Зупинитися можна у самих Моринцях. Дві сестри облаштували у селі дві зелені садиби. Віра Чепурна у садибі «Кобзарева колиска» зустрічає гостей у вишиванці, потім веде до кімнатки, облаштованої в етностилі.
Доба перебування у садибі із сніданком, обідом та вечерею коштує 150 гривень. Організовували свої садиби жінки самостійно, без сприяння та допомоги влади.
Пані Віра сподівається, що відвідувачі в неї будуть і 9 березня.
– Телефонували й спершу казали, що десятеро осіб приїде. А потім сказали, що лише четверо. Але, скільки не було б, я всім своїм гостям рада, – запевняє господиня садиби.
Наталія ЗАЇКА
Будьте чемні