Депутати Черкаської міськради пропускають засідання міської ради та комісій, до яких включені. Дехто виправдовується: «Навіщо витрачати час на безглузду справу». 36 із 60 депутатів міськради пропустили хоча б чверть засідань «своїх» комісій, 12 депутатів пропустили половину з них. 10 депутатів пропустили чверть засідань міської ради. Така ситуація просто кричуща, впевнені експерти громадського руху «ЧЕСНО», який контролює діяльність депутатів. Про це вони повідомили на прес-конференції 3 вересня.
Аналітик «ЧЕСНО» Вікторія Феофілова розповідає, що міські обранці своєрідно ставляться до своїх прогулів. Наприклад, Сергій Тищенко від «Радикальної партії Ляшка» не відвідав жодного засідання комісії і пояснив свої дії активістам «ЧЕСНО» так: «Я спочатку записався в бюджетну комісію, а потім написав заяву на вихід з неї, бо я – дуже зайнята людина, постійно в русі. Ми з Миколою Мирзою створили комісію з питань контролю та аудиту, але в неї не захотіли іти інші депутати, і вона не змогла запрацювати».
Микола Булатецький від партії «Реформи і Порядок», який декілька разів балотувався у народні депутати, пропустив 29% засідань міської ради. Він зазначає, що: «У мене були господарські справи, я не можу бути на сесіях, покинути робоче місце. У мене конфлікт з депутатами. У нас посадові особи не ходять на сесії. Мер більше пропустив, ніж я. Я активно працюю на сесіях та поза їх межами. Вчора не набиралася половина депутатів, я сам піднімав питання «Це що таке, кидай роботу. А то получають зарплату й не ходять на сесії, починаючи від Одарича».
– Є дуже багато депутатів, які не сидять до кінця комісій та засідань. Вони відмічаються як присутні і йдуть. Дехто не сидить і до середини. З усього цього ви можете зрозуміти, якреально цього року працює міська влада, – зазначає аналітик «ЧЕСНО» Вікторія Феофілова.
За невідвідуваність депутати можуть бути відкликані згідно закону, коли мине рік каденції. Згідно закону виборці, які незадоволені роботою місцевого депутата чи мера, можуть зібрати підписи, направити їх до територіальної виборчої комісії, а та зобов’язана передати їх політичній партії від якої висувався кандидат. А керівний орган партії може вирішити відкликати депутата та, фактично, замінити його іншою кандидатурою. Таким чином у виборців є надія, але усунути кандидата проти волі партії вони все-таки не можуть. Чи будуть якісь відкликання прогульників, поки що невідомо.
Володимир Бурячинський, мажоритарник від «Партії промисловців та підприємців» пропустив за період моніторингу 29% сесій та 65% засідань комісій. Свої дії аналітикам «ЧЕСНО» пояснив так: «Командіровки були, лікарняний. Скажіть, що краще, працювати на благо людей, дітей, які мене вибрали, чи ходити на сесії? Що в вашому розумінні працювати? Працювати на благо города, чи що? В вашому розумінні, що таке буть депутатом міськради? Це не працювати, а ходити на сесії, дивитися що там проісходить? Моя робота дозволяє мені працювати для виборців і виконувати ті хотєлки, які вони хотять. Мої виборці задоволені», – впевнений депутат. Згідно закону, робота не є виправданням, щоб не відвідувати сесії міської ради, роботодавець за ст. 32 ЗУ «Про статус місцевих рад» звільняє депутата від роботи на час сесії.
– Депутати вважають, що немає сенсу ходити на засідання. Мажоритарники часто кажуть, що вони все роблять на своєму окрузі, тому навіщо бути на комісії чи сесії? Але ж якщо на цьому засіданні землю з округу депутата віддадуть під щось, невигідне для людей? Або взагалі під незаконне будівництво? – дивується Таїсія Плахута, координатор «ЧЕСНО».
Нарек Казяран від «УДАРу», який пропустив 90% засідань комісій 33% засідань міської ради, відповів на запитання «ЧЕСНО» так: «Я працюю на одному з сільськогосподарських підприємств області, тому постійно в роз’їздах. Не маю часу фізично відвідувати усі сесії, комісії, фракції. Не бачу сенсу витрачати по 4-5 годин щотижня щоб вивчати питання з комісією. Але коли почалися підкилимні ігри, я вирішив сконцентруватися на своєму окрузі. Якщо щось стосується мікрорайону або міста – я обов’язково відвідаю». Нарек Казарян зазначив, що буде балотуватися «поки в раді не буде достатня кількість депутатів, які будуть займатися справами міста, а не політикою».
Секретар міськради Олександр Радуцький, який пропустив 60% засідань комісій, пояснив, що: «Лежав у лікарні з інфарктом два місяці, комісії якраз по-понеділках, тому я їх пропустив. Балотуватися буду і в депутати, і в мери».
Не краща справа і з депутатськими запитами та зверненнями. Депутатський запит – це підтримане владою звернення депутата до будь-якого міського органу, який має вирішити ситуацію. Якщо ні, тоді депутат викликає керівника цього органу на пленарне засідання для публічної відповіді на запит.
– Депутати вважають, що немає сенсу робити запити, краще просто піти і домовитися з відповідними чиновниками усно. Про це нам казали відкрито. Але ж запит – шлях до офіційного прозорого вирішення питання. Поки будуть оці «домовляння», поки буде корупція, – зазначає Вікторія Феофілова.
72 % депутатів до березня, а саме в цей час «ЧЕСНО» проводило дослідження, так і не подали жодного запиту. З початку роботи складу міськради лише 17 депутатів подали сумарно 42 депутатські запити, в той час як їхні київські колеги написали 900 запитів.
Будьте чемні