Поповнення молодими кадрами не покриває дефіциту лікарів-педіатрів у Черкаській області, інформують “Вечірні Черкаси“.
На Черкащині бракує педіатрів. Так, у обласному центрі 92 лікарі мають обслужити 42 тисячі дітей. Тобто на одного лікаря припадає 450 дітей. По області педіатрів ще менше – 56,5% від потреби. Та й тих планують перекваліфікувати у сімейних лікарів.
Корифеї педіатрії
87-літня Зоя Пилипей має 57 років стажу в педіатрії. У її трудовій книжці два записи – педіатр Великотокмацької дитячої лікарні й педіатр Черкаської міської дитячої лікарні. Свій трудовий стаж завершила у віці 83 років. Жінка виступає проти реформ у медицині й особливо передачі функцій педіатрів сімейним лікарям.
– Я в шоці від теперішньої медицини. Як можна одному лікареві при нинішній величезній інформації знати все: від нуля життя й до глибокої старості? Я – великий противник того, аби педіатрію віддали сімейним лікарям. Це абсурд. Педіатрів необхідно зберегти, інакше збільшуватиметься дитяча смертність. Ще до революції були сімейні лікарі, так звані земські, але лікували вони касторкою, клізмами й п’явками. А нині який арсенал лікарських засобів… Дитина – це така людиночка, у якої щохвилини в організмі відбувається щось нове. Щодня міняється тактика лікування, змінюються хвороби. Хіба може одна людина знати все?
72-річна Галина Могилко, лікар-педіатр боксованого відділення для дітей грудного віку Черкаської міської дитячої лікарні, продовжує працювати й донині. Після медучилища вона працювала фельдшером, далі – навчання в Львівському державному медичному інституті, робота дільничним, районним педіатром, заступником головлікаря.
Почавши із зарплатні 72 карбованці, нині вона отримує 1800 гривень. Говорить, що за радянських часів робота лікарів ніколи високо не оплачувалася. Звичайно, нинішня зарплатня, а становить вона трохи більше тисячі, молодих спеціалістів не задовольняє й не стимулює до роботи, тож і маємо дефіцит педіатрів.
Щодо сімейних лікарів, то, на думку лікарки, таких спеціалістів повинен готувати вуз.
– Сімейних лікарів треба готувати серйозно, тоді з них, можливо, щось вийде. Терапія й педіатрія зберігатимуться до 2020 року, тож до цього часу паралельно існуватиме служба дільничних лікарів, – розмірковує Галина Могилко. – Реформування це поступове, розраховане до 2020 року, тож, сподіватимемося, що до лікарень прийдуть підготовлені сімейні лікарі.
Голодний лікар-педіатр без житла
Головлікар Черкаської міської дитячої лікарні Володимир Борисенко пригадує, як він, дільничний терапевт, починав працювати в медицині з мізерною зарплатнею.
– Нічого, що зарплата маленька, за 10 років можна заробити 30% надбавки за стаж, категорія росте, що теж позначається на грошах, – розмірковує головлікар. – Ми теж у СРСР починали з маленької зарплати. Я отримував 135 карбованців, тоді як моя сусідка, без освіти, пішовши працювати шліфувальницею, – півтисячі карбованців.
Володимир Борисенко говорить, що педіатрів лікарня має в достатній кількості. Так, і в лікарні, і в поліклініці працює 146 лікарів.
– Є нормативи, скільки лікарів-педіатрів потребує місто, і розраховується ця кількість відповідно до кількості дитячого населення. Є незначний дефіцит лікарів-спеціалістів. Так, після інтернатури до нас прийдуть хірург, лор. Поки що ці посади вільні, – зазначив Володимир Борисенко.
Ректор Черкаського медичного коледжу, теж педіатр за спеціальністю, Інна Губенко те, що за останні роки в області зменшилася кількість лікарів педіатричного профілю, пов’язує з тим, що свого часу міністр охорони здоров’я України Микола Поліщук зруйнував педіатричну службу. Ішлося навіть про закриття педіатричних факультетів.
– Але нині факультети відновлені й активно працюють, бо якщо ми говоримо про те, що сімейний лікар – це лікар, який повинен знати сім’ю від А до Я, то що найдорожче, найголовніше в сім’ї? Це дитина й людина поважного віку, – розмірковує Інна Губенко. – Тому цій проблемі слід приділяти велику увагу. Та спеціалізація, яку проходять у нас лікарі, щоб стати сімейними лікарями, дуже важлива. Дитина – це не організм людини в мініатюрі, це зовсім інші фізіологія, всі функції організму. Тому педіатрію треба знати особливо. Ця спеціалізація на останньому курсі при потребі наших лікувально-профілактичних закладів проводиться для медсестер, і тоді ми особливу увагу приділяємо напрямку «педіатрія».
Пропрацювавши педіатром п’ять років, Інна Губенко зізнається, що це заклало досить потужну практичну базу знань.
– Педіатрія – дуже складна професія й напрямок, це шалена відповідальність. Буває так, що в першу-другу хвилину варто надати допомогу, а дитина не може нічого пояснити. Коли педіатр приходить на виклик до дитини першого року життя, за нею стоять з іншого боку тато-мама, з другого – дідусь-бабуся. І кожен вважає себе асом. Відповідальність та незахищеність самого медичного працівника на сьогодні не дуже стимулюють іти на практикуючу роботу в педіатрію. Кожен хоче бути вузькопрофільним спеціалістом – лором, окулістом, хірургом, а педіатр повинен бути усім одразу.
Інна Губенко упевнена, що зарплата, питання житла, інші соціально-побутові умови, захищеність – усе це гальмує бажання йти в педіатрію.
– Коли людина може повністю віддатися роботі? Коли в неї є своє житло, гідна зарплата, коли влаштовані діти чи то в садочок, чи то в школу, коли як слід працює транспорт і є чіткий обсяг роботи. А навантаження на одного лікаря дуже й дуже велике, – аналізує ситуацію Інна Губенко.
65 педіатрів із 92 у Черкасах – пенсіонери
За інформацією департаменту охорони здоров’я Черкаської обласної державної адміністрації, укомплектованість штатних посад фізичними особами загалом в області низька і становить 56,5%. Краще забезпечення лікарями-педіатрами спостерігається в сільській місцевості. Штатні посади педіатрів уведені в 54 дільничних лікарнях та амбулаторіях, 80,8% із них зайняті. Станом на 1 вересня 2013 року в місті Черкаси працює 92 лікаря-педіатра, з них 85 жінок та 7 чоловіків. Середній вік лікарів, які працюють у педіатричній галузі, становить 55 років. Серед педіатрів міста 65 осіб пенсійного віку. У лікувально-профілактичних закладах області працює 300 лікарів-педіатрів. Серед них 28 чоловіків і 272 жінки. Середній вік лікарів педіатричної служби області становить 56 років.
Цікаво знати
П’ятірку найбільш укомплектованих педіатрами районів становлять: Чигиринський (100%), Смілянський (92,3%), Драбівський (90,3%), м. Умань (87,4%) та Кам’янський райони (80% кожен). Найгірше з дитячими спеціалістами в Черкаському районі – 42,1%, Тальнівському районі – 55,5% та Уманському – 57,1.
Низький відсоток забезпечення районів спеціалістами-педіатрами одразу позначається на показниках дитячої смертності, які є найвищими в Черкасах – 7, Умані – 11, Золотоніському районі – 7 випадків.
На сьогодні реформування галузі охорони здоров’я у напрямку розвитку сімейної медицини триває. Тому вплив на педіатричну службу впровадження системи надання медичної допомоги у рамках сімейної медицини та долю лікарів-педіатрів, які не захочуть працювати сімейними лікарями, передбачити неможливо, – така відповідь департаменту охорони здоров’я Черкаської облдержадміністрації не додає оптимізму.
Тетяна РОГОВСЬКА, “Вечірні Черкаси“
Будьте чемні