Сквер Богдана Хмельницького, який знаходиться на Замковій горі у Черкасах розташований на території стародавнього замчища. За однією з версій, в козацькі часи на цьому невеликому пагорбі розташовувалася Черкаська фортеця. Насправді, в різні періоди в Черкасах існувало три фортеці.
Перший замок в Черкасах був збудований ще в 1392—1402 роках. В ті часи Київщина була під владою Литви, а Черкаси знаходились у володінні Скиргайла. Саме він вирішив збудувати свою резиденцію в Черкасах. Фортеця була острогом міста, зроблена із загострених колод, стіни якої тяглись подолом сучасною Долиною троянд. При цьому простір центру укріплення був лише 60 м уздовж смуги Дніпра і 40 м перпендикулярно до неї. Від вершини, на схилах, знаходились хати зброярів, гончарів та рибалок.
В 1490-их роках Ошпан зводить укріплення на місці теперішнього готелю «Черкаси». Проект був невдалим, тому що сучасний бульвар Шевченка був південно-західною межею міста, а за ним простягався голий степ, відкритий для кочівників. Замок був незручний, воду могли набрати тільки з криниці завглибшки 50 м. Позитивним було лише існування міського торжища. Через це наприкінці XV століття городяни відмовились від проекту Ошпана.
Першим старостою Черкас був Остафій Дашкович, який водночас очолював і українську прикордонну варту в районі середньої Наддніпрянщини. Він розбудував місто, спорудив міцний замок, який витримав 13-денну облогу татарського війська Сайдет-Гирея в 1532 р.
У 1637 р. після битви з гетьманом Павлюком під Кумейками поляки, захопивши Черкаси, спалили їх. Французький інженер Боплан, який був на службі в польській армії, писав у той час: “Я видел Черкассы во всем блеске, когда они служили главным оборонительным местом козаков. Сам гетьман имел там своє пребывание, но мы сожгли зтот город 18 декабря 1637 года…”. Через 10 років після спалення міста поляками наступило відродження. Місто і замок були відбудовані, але вже за часів Богдана Хмельницького. Після смерті Хмельницького Черкаси кілька разів переходили із рук з руки: то від Польщі до Росії, то від Росії до Польщі. Згідно з Прутським мирним договором 1711 р. Черкаси перейшли під владу Польщі. Козаки і більша частина населення переселились на лівий берег Дніпра. Місто дісталося польським урядовцям майже безлюдним. Незважаючи на утиски з боку польської шляхти Черкаси поступово відроджувались. За ревізією 1765 р. в місті нараховувалось 455 хат, був відбудований замок. Але в травні 1768 року гайдамацькі загони отамана Максима Залізняка руйнують і спалюють Черкаський замок. Населення Черкас підтримало повстання, відоме в історії як Коліївщина, і поплічник ватажка, гончар із села Мельники Семен Неживий, зруйнував фортецю.
Давньоруське городище XIV ст. і залишки Черкаської фортеці XVIII ст. перебували на місці нинішнього скверу Богдана Хмельницького на Замковій горі, а на місці Пагорбу Слави було резервне укріплення, на території якого в 1863 р була побудована кам’яна Троїцька церква замість однойменного дерев’яного храму в нижньому місті. Всі архітектурні та археологічні пам’ятки були повністю знищені при будівництві монумента Слави – церква була підірвана в 1961 році, культурний шар було зрито в 1965 році.
загрузка...
Будьте чемні