1 жовтня представники громадянської мережі “ОПОРА” презентували індекс публічності рівня відкритості місцевого самоврядування в Черкасах. Результати дослідження продемонстрували, що з 11 міст України діяльність Черкаської міської ради є однією з найбільш непублічних і закритих для громадськості. У рейтингу “публічності” Черкаси посіли аж 10 сходинку.
Громадянська мережа “ОПОРА” у цьому році вперше в Україні реалізовує масштабний проект “Вимірювання індексу публічності органів місцевого самоврядування” у 11 обласних центрах нашої країни (Черкаси, Донецьк, Івано-Франківськ, Луганськ, Луцьк, Львів, Миколаїв, Одеса, Рівне, Чернігів та Ужгород). Проект реалізовується Львівським представництвом “Громадянської мережі ОПОРА” за фінансової підтримки Європейського Союзу. На основі законодавства і всесвітніх практик було складено матрицю зі 190 критеріїв, відповідно до яких представники ОПОРИ оцінювали владу в 11 містах України.
Протягом чотирьох місяців представники мережі ОПОРА аналізували рівень відкритості, прозорості та підзвітності Черкаської міської ради, а саме – трьох основних суб’єктів місцевого самоврядування. Під їхній приціл потрапили: в.о. міського голови, виконавчий комітет і депутатський корпус. Аналітики мережі опрацьовували відповіді на запити, контент офіційних веб-сайтів та друкованих видань ради, а також безпосередньо спостерігали за роботою муніципалітету. Загалом “публічність” вимірювали на основі 200 показників, які пізніше узагальнювали відповідно до спеціально розробленої методології.
За результатами аналізу представники ОПОРИ зробили висновок, що черкаська міська влада має досить низький індекс публічності, і за низкою критеріїв роботу місцевої влади можна назвати навіть непублічною.
– Найбільш публічною у міській раді виявилася робота виконавчого комітету (52%), друге місце посів в.о. міського голови (33%), найзакритішою для громадськості стала робота депутатського корпусу (30%). Дослідження продемонстрували нам, що в міській раді необхідно ухвалити низку нормативно-правових актів, якими слід закріпити процедури оприлюднення важливої інформації, яка є в її розпорядженні (це рішення виконкому, депутатських комісій, важливі розпорядження міського голови, звітність депутатів, комунальних підприємств, міського голови тощо), та процедури взаємодії громадян із органами місцевого самоврядування, – заявив координатор “Громадянської мережі “ОПОРА” Микола Макуха.
За словами Миколи Макухи, “публічність” діяльності Черкаської міської ради не досліджували окремо, її досліджували в контексті порівняння з 11-ма містами України за такими критеріями: прозорість діяльності міського голови та реалізації ним своїх повноважень, оприлюднення програмних та нормативних документів, прозорість структури та повноважень виконавчих органів, доступність адміністративних послуг, прозорість представницького органу місцевого самоврядування, підзвітність депутатського корпусу міських рад тощо.
Результати оцінки цих та інших критеріїв показали, що черкаське місцеве самоврядування (39%) характеризується непублічною діяльністю і посідає передостанню сходинку у рейтингу “публічності”, випереджаючи лише місто Ужгород (32%). Найвідкритіша та найпрозоріша робота місцевого самоврядування виявилася у Івано-Франківську (68%), Луцьку (65%) та Львові (61%).
– Ми б не хотіли, щоб індекс публічності, який ми виміряли сприймали як намагання придертися до міської влади, ми хотіли б, щоб це був путівник до того, щоб наша влада була більш прозорою. Ми б хотіли, щоб він приносив користь і допомагав, – запевнив координатор “Громадянської мережі “ОПОРА”.
Тому для того, щоб такий путівник став повноцінним помічником для міської влади представники ОПОРи підготували не лише зауваження, але й ряд рекомендацій щодо того, як зробити міське самоврядування в Черкасах більш прозорим, відкритим і підзвітним. Зокрема, вони вважають, що, насамперед, необхідно підвищити інформативність про діяльність міського голови, виконавчого комітету та депутатського корпусу. На сайті міської ради зробити доступною для громадськості інформацію про процедуру запису на прийом до в.о. міського голови, про його діяльність, публічною зробити інформацію про служби міського голови та кадрову політику, інформувати населення про виконання програм соціального-економічного та культурного розвитку міста, створити на офіційному сайті розділ, присвячений виконавчим органам, їхньому звітуванню тощо.
Адже ефективність роботи місцевої влади можна буде побачити та оцінити лише тоді, коли її діяльність буде публічною.
Ага, а Макуха та підконтрольна йому Опора тоді – самі “незаангажовані”, “об”єктивні” та “неупереджені” дослідники. Що ж Макуха та Опора не критикували Одарича та міську раду за часів мерства Одарича за непрозорість та непублічність? Тому що Макуха підтримував Одарича. Чому він це робив – і так зрозуміло, чи не так, Макухо?
Маю вам повідомити, що проект заплановано було ще минулої осені та навіть не нами, а Львівським представництвом ОПОРИ. І відбувся він відповідно до календарного плану, а от що влада в нас змінилася, то вже інша справа. Проект не тільки черкаський, він реалізований в 11 обласних центрах.
Взагалі ваш коментар емоційний і не має стосунку до самого аналізу. Неважливо, хто при владі, це не критика, а путівник до дій, які допоможуть нашому місту стати комфортнішим.
Не треба виправдовуватися, Миколо. Ви завжди підтримували Одарича і критично відносилися до нової влади в місті. Свідченням цього є у тому числі ваша пряма мова на Прочерку в травні 2013 року про те, чи законно зняли Одарича. В цьому коментарі на Прочерку ви маніпулювали фактами та законом, безпідставно перекручуючи все в бік Одарича. Проведене вами опитування – це камінь до городу нової влади – підтверджує вашу заангажованість. Не думаю, що гранти вам надають ззакордону для того, щоб ви були заангажованим, необ”єктивним та упередженим. Сподіваюся, ваші грантодавці в решті решт розберуться, що насправді ви робити і чиї інтереси представляєте.