Ось вже півроку, як у інфопросторі Черкас з’явився потужний медіагравець, на якого з усією серйозністю реагує влада, який здатний і людей на акцію вивести, і власне розслідування провести. Якщо без зайвого пафосу – 4 січня півроку виповнилося найактивнішій групі у черкаському сегменті Facebook «Місто на Че». Наразі у групі 1037 учасників і близько 30% з них активні – тобто, відвідують групу ледь не щодня, читають записи, коментують, розміщують свої дописи. «Місто на Че» відрізняється від легіону інших Facebook-спільнот активною і цікавою роботою адміністраторів – ці троє роблять справжню громадянську журналістику, хоча досі жоден з них до «справжньої і серйозної» журналістики відношення не мав. Але до їхньої думки тепер дослухаються не тільки журналісти, але й політики. Більше того – вони диктують їм свої правила гри.
Тож знайомтесь: Ярослав Лавров, Сергій Костенко та Павло Задніпряний.
Ярослав, ідейний натхненник групи, є юристом, представляється просто: «видатний фейсбучний блогер». Наразі Ярослав не має постійного місця роботи, тому усю енергію, сили та час може віддавати групі «Місто на Че» та громадській діяльності. Сергій, за освітою – бухгалтер, працює у сфері ІТ–консультацій. Павло за освітою – менеджер-управлінець, тривалий час здобував досвід у ІТ-сфері, нині працює у мережі одного із СДМА-операторів.
Жоден із творців групи, як вже згадувалося, практично раніше не мав справи із журналістикою. Сергій Костенко вів для власного задоволення блог-щоденник, де записував власні враження від перегляду фільмів та вистав, прочитаних книг. А Павло Задніпряний мав декілька публікацій на спортивну тематику.
Ярослав Лавров:
– Ідея створення «Міста на Че» виникла досить спонтанно. Тривалий час я та Сергій Костенко були активними коментаторами у Facebook-групі «Черкаси», яка, на жаль, з часом стала відображати вже все, що завгодно, але тільки не життя міста Черкаси. У групі вже на той час досить вільно почувалися люди, що розміщували посилання на якісь релігійні сайти, просепаратистські ресурси, відверто розміщували рекламу. І ось, після чергових розбірок із ватниками (проросійськи налаштованими користувачами Facebook, або й росіянами, – прим. ред.), адміністратор групи забанив (видалив із групи і заборонив дописувати) Сергія. Тому я вирішив створити групу, де би розміщувалася інформація, яка дійсно відображає життя та події у місті, інформацію про цікаві місця Черкас, історію, культуру, але за однієї умови – без політики та розбірок, що її супроводжують. Сергій Костенко підтримав мою ідею, а згодом вирішили додати ще й спортивне життя міста – на цьому етапі підключили Пашу Задніпряного, адже він вже тривалий час є фаном «Черкаських мавп» і ретельно відслідковує спортивні новини.
Сергій Костенко:
– А далі ми сіли і почали щось робити. Спершу Ярослав продумав рубрики для групи, у ході реалізації вже виник і блог групи – великі тексти, як-то про цікаві місця Черкас, а також звіти про культурні події вирішили винести за межі Facebook, оскільки мережа сама по собі має обмеження щодо роботи із великим обсягом даних. Окрім того, це ж дозволяє і зберігати тексти на той випадок, коли щось, не приведи Господи, трапиться у мережі.
Ярослав Лавров:
– У блозі ми спершу планували писати тільки про історію міста. Але згодом додали туди усі наші рубрики, аби він був живіший і цікавіший. Окрім спортивної рубрики. Все-таки, у Facebook це вдаліше реалізовано.
Павло Задніпряний:
– Мій вклад у розвиток групи дещо скромніший і обмежується відслідковуванням спортивних новин області та міста. Для мене було величезною несподіванкою, що у місті та області таке активне спортивне життя, особливо дитячий спорт. Приємно, що черкащани все частіше виступають на міжнародній арені.
– Група нині активно влаштовує різноманітні акції, конкурси, фактично перетворилась на таку собі волонтерську івент-агенцію. Як це почалося?
Ярослав Лавров:
– Це виникло абсолютно спонтанно – до нас звернувся салон краси «Райский уголок», щоб ми допомогли провести конкурс дитячого малюнка «Краса світу» для бійців на Сході. І це був наш перший справжній конкурс, бо досі ми проводили звичайні розіграші квитків на футбол, на баскетбол, на вистави нашого театру.
Ми зрозуміли, що люди у Черкасах і бізнес готові до таких соціальних акцій, які мають на меті саме допомогу комусь конкретному, а не розраховуються для піару закладу чи послуги. Ось це, власне, і продемонстрував захід – шоколадний сніданок для онкохворих дітлахів на День Святого Миколая у «Львівській майстерні шоколаду», до якого і сайт «Вчасно» приєднався. Це також свідчить, що черкащани можуть збиратися разом і робити багато цікавого і корисного. Для цього не потрібні колосальні кошти і «дядя-спонсор». Власне, це ж доводить група «Місто на Че» своїм існуванням, оскільки є, за статистикою, найактивнішою, принаймні, у черкаському сегменті Facebook.
– Група від початку задекларувала аполітичність. Наскільки важко витримувати активний нейтралітет і доводити його правила політикам, місцевим активістам, журналістам?
Ярослав Лавров:
– Дуже важко насправді. Ми вже навіть планували деяких учасників групи, яким це розуміння давалося дуже важко, виключати з групи і банити. Зокрема, закінчилося скандалом і баном спілкування з одним із журналістів «Антени» – ми попросили не розвивати у групі політичні теми. Часто місцеві політики взагалі готові шукати політичний підтекст навіть там, де його, може й немає, тобто інтерпретувати матеріали місцевих ЗМІ відповідно до політичних уподобань власників. Або ж вкрай заполітизовувати і заговорювати важливі для розвитку міста теми. Один із прикладів – розміщений у групі лінк на публікацію «ВІККи» щодо Генплану Черкас – у матеріалі дві точки зору: за і проти змін до головного архітектурного документу міста. Проте, у коментарях політики почали розвивати тему політичного «замовлення». Однак ми пояснили, що цього краще не робити. Ініціатор обговорення нас почув і зреагував адекватно. Але аналогічні питання виникають практично щодня.
Журналісти вже звикли, і навіть сприймають групу як своєрідну зону відпочинку від політики і того бруду, який можна скрізь зустріти у Facebook. У особистому спілкуванні вони так говорять, що вже звикли до того, що тут можна відпочити і готові самі оберігати групу від появи якихось небажаних публікацій.
Сергій Костенко:
– Спілкування і порозуміння з політиками у нас хвилеподібне – буває, що нормально пояснимо, вони якийсь час поводяться добре, не намагаються поширювати дописи на політичні теми. Потім, неначе вибух якийсь трапляється – і вони масово починають нам постити політику.
Ярослав Лавров:
– У зв’язку з цим ми ввели модерацію, а також окремо розробили і вивісили правила поведінки для політиків і журналістів. І навіть новенькі учасники групи з часом вивчають правила і намагаються їх дотримуватися. Хоча, як зазначив Сергій, у деяких людей трапляються напади забудькуватості.
Гадаю, що наша аполітичність – це головна запорука активності групи, того, що вона дійсно жива. Бо інакше, якби ми допустили появу тут політичних публікацій, група переповнилась би розбірками, звідки притомні учасники з часом почали тікати.
У нас так само немає реклами, оскільки ми її фільтруємо. Так, ми час від часу розміщуємо посилання на сторінки чи групи наших партнерів, скажімо «Лавки патріота», «Скарбнички Handmade» тощо, але ми не беремо за це кошти. Ми даємо це на сторінці один раз.
Павло Задніпряний:
– Ми, насправді, хочемо підтримувати активність черкащан, інформуючи про цікаві заходи. У нас дуже багато подій у місті, про які люди часто не знають, і не знають, звідки про це дізнатися. Хотілося би збирати у одному місці інформацію про події, які не пов’язані із роботою чи політикою. Водночас, у групи вже є власний контент – Ярослав готує тексти щодо цікавих місць Черкас, Оля Квятковська – щодо театральних вистав, Олександра Буйвол допомагає збирати матеріали про черкаських художників.
Сергій Костенко:
– Останнім часом люди самі висувають цікаві ідеї щодо наповнення групи. Ось із пані Олександрою щодо художників вийшло так само спонтанно.
Ярослав Лавров:
– Вона надає нам тексти і я оформлюю їх у блог. Ми взагалі плануємо зробити наш блог такою собі маленькою енциклопедією Черкас, де можна було би прочитати і про історичні місця, і про видатних осіб, про театр, про художників, і про культурні події.
А головний результат діяльності групи – у тому, що черкащани, як виявилося, готові брати участь у цікавих культурних заходах – зустрічах із письменниками, театральних прем’єрах тощо. Ми співпрацюємо із громадською організацією «Книжковий Маестро», яка планує літературні події, зокрема, зустрічі з письменниками. І дівчата звідтам постійно хвилюються – а чи прийдуть люди на літературну подію? Виявляється, приходять, беруть участь, якщо цим постійно займатися.
– Чи розглядаєте ви варіант перетворення групи на традиційніший засіб масової інформації чи на громадську організацію? Оскільки група вже має певну медійну вагу, а її учасники самі по собі вже є певною громадською силою.
Ярослав Лавров:
– Так, я сам пересвідчився у активності групи, коли почалися масові вимкнення електрики – на мій заклик вийти наступного дня до «Обленерго» майже одразу відгукнулося близько півсотні людей. Люди активно вийшли проти російського тероризму після трагедії із автобусом, обстріляним біля блокпосту у Волновасі.
А щодо перетворення групи на традиційніший ЗМІ – поки що плану такого не було.
Сергій Костенко:
– Може, буде ЗМІ в нетрадиційному вигляді…
Ярослав Лавров:
– Я спробував варіант викладення флеш-новин – фото і короткий звіт по події. Але це поки що буде тільки для Facebook. Чи буде це для блогу чи для сайту – не знаю.
– Чи намагаються черкаські політики «загравати» із групою, якось здобути її прихильність?
Ярослав Лавров:
– Політики вже усвідомили певну силу групи і, дійсно, намагаються цим користуватися. Попри те, що у нас існує обмеження щодо розміщення публікацій відверто політичного характеру, водночас відсутні застереження щодо поширення інформації про якусь корисну діяльність політиків. І ось політики цим користуються – пишуть у нас, що зробили щось корисне для своїх виборців: поклав асфальт, поставив вікна, лампочку вкрутив. Причому, можуть навіть не поширювати інформацію у інші групи, а розмістити її лише у нас. Тобто, я так розумію, політики сприймають групу як ефективний канал донесення інформації до активної частини городян.
– А з самими адміністраторами політики не намагалися встановити контакт?
Ярослав Лавров:
– Ні. Прийнаймні, зі мною – ні.
Сергій Костенко:
– Зі мною так само.
Павло Задніпряний:
– У нас політики поки що, як мені видається, не знають, що робити із Facebook.
Ярослав Лавров:
– Так, вони поки що сприймають соцмережі як дошку оголошень. І не знають, як цим можна реально користуватися. Вони звикли до механізму взаємодії із традиційними ЗМІ, знають вже, до кого там можна звернутися, з ким треба переговорити. А група у соцмережі – це щось поки що незрозуміле, і невідомо, що з цим робити.
Хоча ми захопили найактивнішу фазу перед виборами і мали серію конфліктів, бо люди не розуміли, чому у групі не можна постити певні матеріали, що таке аполітичність тощо. Але ми це пережили. І спрямування групи залишається незмінним – це соціальне, культурне та громадське життя міста.
Можливо, група переросте у щось інше. Наразі у нас непогано ідуть розіграші, ми ставимо рекорди за кількістю учасників акцій. І нам надзвичайно приємно, що у людей це викликає інтерес. Не виключено, що на якомусь етапі це зможе принести нам кошти.
– Тобто, ви плануєте якось монетизувати трафік у групі?
Ярослав Лавров:
– Не виключено, але на даний момент ми це ще не розглядали.
– Чи змінилися і як змінилися черкаські політики за рік, що минув?
Ярослав Лавров:
– Звісно, змінилися. Нехай вони ще до кінця не розуміють, що таке Facebook, але на фейсбуківську спільноту вони стали звертати увагу, розуміючи, що саме там знаходяться активні громадяни. Не обов’язково саме у нашій групі.
Павло Задніпряний:
– Тим більш, політики у Facebook зараз у тренді – перед виборами багато політиків зареєструвалися у соцмережі, почали вести свої сторінки (або їм почали вести). Бо це спосіб спілкуватися зі своїми виборцями напряму, а з іншого боку – можливість для тих же виборців донести свою думку до політика. Окрім, звісно, тих випадків, коли сторінка ведеться «для галочки».
Ярослав Лавров:
– У нас вже був досвід написання запиту депутатові міськради – він відреагував на нього, його помічник не просто підготувала нам відповідь на запит, а сама пішла вивчати ситуацію – йшлося про черкаський планетарій. Сподіваємося, що справу цю нам вдасться довести до логічного завершення і у місті буде повноцінний планетарій.
Павло Задніпряний:
– Багато депутатів міськради є учасниками нашої групи, тому це дає можливість спілкуватися з ними напряму.
– Окрім цього депутата, який відреагував на запит, наскільки активно ведуть себе інші депутати та посадовці, які є учасниками групи?
Ярослав Лавров:
– Мер, наприклад, якось раніше більше уваги звертав на нашу групу. Але після того, як ми підняли декілька не зовсім зручних для нього запитань, просили про його відповідь – при цьому він мав бачити ці дописи, оскільки ми відмічали його у коментарях – він ніяк на це не відреагував. Зокрема, просили прокоментувати ситуацію зі знищенням історичної будівлі на вулиці Фрунзе. Але з іншого боку, коли просили про допомогу у організації лекції Макса Кідрука для «Книжкового Маестро» – Сергій Одарич відгукнувся, зголосився допомогти. Інша річ, що дівчата впоралися самостійно.
Олександр Радуцький, секретар міськради, дуже активно реагує на Facebook, і видно, що свою сторінку сам веде.
«Свободівці» активно поводяться – Ярослав Нищик, Юрій Ботнар.
Сергій Костенко:
– Також відповіді на питання дає головний міліціонер області, Владислав Пустовар.
Павло Задніпряний:
– Із цього складу міськради дуже багато депутатів активні у Facebook.
Ярослав Лавров:
– «Вільні демократи», «свободівці», із «батьківщинівців» – Микола Добровольський. Зокрема, коли йшлося про акцію протесту під «Обленерго», я звернувся до депутатів, одразу ж відреагували Ярослав Нищик і Микола Добровольський. Нищик оперативно підготував депутатський запит.
Цікаво, що усіх політиків нам, здебільшого, довелося запрошувати до групи. Здивувало тільки, коли новий прокурор області Юрій Шеремет сам додався до групи.
– Наскільки за минулий рік змінилася Facebook-спільнота у Черкасах?
Ярослав Лавров:
– Я досить нещодавно почав користуватися соціальними мережами – Facebook почав користуватися внаслідок подій на Майдані, оскільки мені потрібна була оперативна інформація. А її, на відміну від ЗМІ, оперативно надавали лише Facebook і «Українська правда». Причому у Facebook ця оперативність була значно вищою.
То за цей рік, за моїми спостереженнями, черкащани зрозуміли, що, Facebook – це така собі модель життя: як ми поводимося у житті, такі люди нас і оточують. І тут – аналогічно. Ми надаємо перевагу тому, щоби нас оточували приємні люди. Також, як виявилося, можна активно проявляти себе, навіть «сидячи на дивані», попри те, що з «Диванної сотні» сміються. Раніше звичайну людину мало хто би почув. Але зараз вона може навіть сфотографувати, до прикладу, відкритий люк, викласти фото, написати про це, і її почують, піде обговорення, питання зрушить з місця. Яскравий приклад – ситуація із новим рестораном на пірсі, який почав створювати проблеми для дитячого майданчика, фактично, зазіхаючи на його територію. Раніше би звичайний мешканець Митниці просто собі пообурювався на кухні чи між сусідами. Пішов би писати заяву до мерії? Звісно, що ні. А так пан Євген виклав фотографію майданчика, який засмічує ресторан, поскаржився на те, що знесли огорожу. Я тоді запостив фото у групу «Місто на Че», розпочалося активне обговорення і реакція влади та адміністрації ресторану не забарилася. А раніше – я, впевнений, що людина навіть би і не знала, куди їй звернутися. Люди стали розуміти, що таке Facebook – з його допомогою можна вирішувати проблеми.
Сергій Костенко:
– Але в Черкасах люди все ще надають перевагу «ВКонтактє» перед Facebook, від чого нам, як адміністраторам групи у останньому, трішки сумно.
Павло Задніпряний:
– «ВКонтактє» швидше розвивався за рахунок молодших за віком користувачів. Та з іншого боку – для адміністраторів груп і для користувачів там не передбачено такого функціоналу, як на Facebook, у стрічці новин там дуже важко щось знайти. А Facebook відмінно себе зарекомендував навіть у екстрених ситуаціях, коли треба, скажімо, терміново зібрати кошти, речі, допомогу. Ось, до прикладу, черкаській лучниці Юлії Щепак при допомозі групи «Місто на Че» вдалося значно пришвидшити збір коштів на новий спортивний інвентар.
Ярослав Лавров:
– До речі, саме у групі юрист КВУ Алла Юрковська привернула увагу до проблеми феєрверків, завдяки чому, зрештою, з’явилося відповідне рішення міської ради про їх заборону.
І не можу не згадати чудову ініціативу Алли Юрковської та Людмили Бордунос «Замість квітів – допомога армії» на 1 вересня у школах міста. Під час цієї акції зібрали понад 300 тис. гривень. Тож група приносить певну користь не тільки місту, але й Україні в цілому.
Бліц для Ярослава Лаврова:
– Плануєш зайнятися громадською чи політичною діяльністю?
– У політиці поки що себе не бачу. Громадською діяльністю – так, є бажання займатися і є можливості. Як виявилося, маю до цього хист. Але є одна проблема – громадська діяльність не приносить прибутку. Зараз я можу активно займатися громадською діяльністю, оскільки не маю постійної роботи, але є джерела доходу, які мені дозволяють жити. Проте, гадаю, найближчим часом доведеться йти на роботу, тож можливості настільки активно займатися громадською діяльністю не буде.
– Наскільки вас вистачить – тобто, наскільки вистачить натхнення робити групу?
– Якщо з’явиться робота, я не зможу настільки активно займатися громадською діяльністю. Тобто, організовувати акції, скоріш за все, не вийде. А, наприклад, вести постійні рубрики, оформлювати їх у блог, анонсувати заходи, організовувати конкурси, розіграші, – гадаю, це буде і надалі. Поки є бажання і наснага цим займатися. За півроку існування групи натхнення не щезло.
Будьте чемні