Будівля Громадського банку в стилі модерн збудовано в 1914 році на самій фешенебельній вулиці Черкас того часу – Хрещатику. Округлі форми з рослинними мотивами в архітектурі двоповерхової будівлі характерні для європейського “ар-нуво”.
Після революції тут розміщувалася редакція газети “Черкаська правда” (“Черкаський край”), в якій працював відомий поет-шістдесятник В. Симоненко, убитий радянськими спецслужбами в 1963 році за активну правозахисну діяльність. У 1998 році до дня народження поета відкрита кімната-музей. В експозиції “Робочий кабінет В. А. Симоненка” відтворена обстановка тих часів: стіл, стілець, радіоприймач, настільна лампа, чорнильниця, ручка, друкарська машинка, якими користувався молодий журналіст. Представлені його особисті речі (плащ, капелюх), перші видання його творів, фотографії, документи, листи поета.
Після революції тут розміщувалася редакція газети “Черкаська правда” (“Черкаський край”), в якій працював відомий поет-шістдесятник В. Симоненко, убитий радянськими спецслужбами в 1963 році за активну правозахисну діяльність. У 1998 році до дня народження поета відкрита кімната-музей. В експозиції “Робочий кабінет В. А. Симоненка” відтворена обстановка тих часів: стіл, стілець, радіоприймач, настільна лампа, чорнильниця, ручка, друкарська машинка, якими користувався молодий журналіст. Представлені його особисті речі (плащ, капелюх), перші видання його творів, фотографії, документи, листи поета.
Також на сьогодні в цьому приміщені знаходиться ресторан, редакція газети “Вечірні Черкаси” і Аптека-музей «Крещатикъ».
Реставрація аптеки проводилась в середині 2000-их років. Приватний музей має пам’ятки старовини, які були зібрані з аптек та аптечних складів області і стали основою для створення першого в Черкасах такого музею. У стилізованому під дореволюційну аптеку приміщенні представлені фотокопії документів, знайдених у історичних архівах Києва та Черкас, серед них — указ Миколи I про завезення ліків у аптеки міста, виписки рецептів тодішніх аптекарів тощо. На полицях шаф містяться старовинні колби, мензурки, банки від давніх лікарських засобів. Є тут і аптечні ваги, яким приписують вік у 200—300 років. За словами керівництва музею, взірцем для його створення став відомий музей-аптека у Львові.загрузка...
Будьте чемні