При зустрічах з виборцями часто розмова починається з актуальних але не складних питань. Що можна купити на зарплату? Чи вистачає її на оплату житла? Що зостається, аби допомогти батькам? Скільки доводиться платити за проїзд на роботу та назад? Але які б питання я не ставила, відповіді були невизначеними: «Це залежить…» або «Не знаю». Тобто люди знаходяться в постійній тривозі, постійно в їх житті щось змінюється, немає стабільності.
Такі питання турбують Альону Цегвінцеву, пишуть на офіційному сайті “Партії вільних демократів”.
«Ще рік тому, — пояснила мені одна жінка, — в мене було достатньо доходів щоб кожного кварталу допомагати батькам, але сьогодні я вже починаю економити на їжі для себе».
— У Вас впала зарплата? – запитала я.
— Ні. На неї просто неможливо купити те, що раніше. Ціни постійно ростуть.
Я бачу, що люди здатні та згодні працювати і понаднормово. Але це говорить лише про те, що ми невпинно наближаємось до економічної депресії.
Чомусь згадала сторінки книжки Наомі Кляйн «Доктрина шоку». Вона розкриває механізми капіталістичних катастроф по всьому світу, які застосовує Всесвітній банк та МВФ. Під прикриттям соціальних наук та «свободи» вони ведуть до втрати ідентичності й захвату суспільного надбання невеликою когортою фінансових воротил. Чим не Україна?

В книжці приклади «шокової» терапії Польщі, Китаю, азіатських та інших країн.
Польща. Лех Валенса — безробітний електрик з закрученими наверх вусам. В свої 36 років він дуже добре відчував намагання робітників вирватись у краще життя. Валенса, який поєднував в собі грубість та благочестя, відкрив офіс «Солідарність», тримаючи в одній руці розп’яття, а в другій — букет квітів. Одним з позицій партії було гасло: «раніше ми вважали що проблема Польщі в окремих дурних людях. Але не в порядку щось в усьому апараті та системі держави». Дезорієнтація в зв’язку з швидкою зміною режиму в поєднанні з гострою тривогою перед лицем економічної катастрофи робить обіцянки про швидке та магічне одужання сильно заманливими, для того щоб від нього відмовитись. Суспільство зрозуміло відмінність «собачого» життя від життя людини. Люди вже діяли у власних інтересах, але вони були настільки дезорієнтовані, що не знали (або це їх не хвилювало), в чому завершувався їх інтерес. Перші півтора роки люди вірили «Солідарності», вірили, що це — тимчасові труднощі, однак видужання все не наставало. Хвиля страйків. Як результат вдалося призупинити радикальну тотальну приватизацію, яку так насаджував МВФ та Всесвітній банк. Цікаво, але саме тоді почався швидкий ріст економіки, а це доводило неправоту тих, хто стверджував, що держпідприємства — неефективні та архаїчні.
Як дуже схоже те, що відбувалось у Польщі, на те, що відбувається зараз в Україні? Трохи інші гасла, люди, а відчуті катастрофи — постійно в нашій голові.
І наше місто не виняток. Все, що на рівні держави, – теж саме відбувається і на рівні міста. Постійні звинувачення депутатських груп та окремих депутатів один проти одного. Постійна інформація невідомого походження про «розпилювання» бюджету. Підстави, склоки, багно та злість на всіх чиновників разом узятих. На що хотілось би звернути увагу мешканців міста. Ми можемо перейматись тільки своєю проблемою або своїм будинком чи подвір’ям (чисто український менталітет), але всі ми залежимо від загального стану міста та добробуту в ньому. Був у нас мер зі своєю більшістю, депутатами від партії Вільних Демократів, то були виділенні кошти:
— і на парки;
— і на освітлення міста;
— і на забезпечення гарячої води цілодобово (невже Південно-Західний район забув, як грів воду у каструлях);
— і на не ямковий, а суцільний ремонт дороги (Шевченка, Ільїна, Благовісна, Котовського, Смілянська).
Скажіть відверто – від цього ж виграв як кожний мешканець так і все місто? Давайте вийдемо за межи власного та спрацюємо на загальне. Так хотілось би розраховувати на Вашу допомогу у формуванні єдиної промерської команди міської ради з мера та депутатів від партії Вільних Демократів. Віддайте голос за прохідну партію, а не підставних, липових, дворових, здібних тільки на гасла та сварки партії.
* передвиборча агітація
Будьте чемні